Законодавство Нідерландів

Титул 4

чинна

Заповіти

Цивільний кодекс — Книга 4 (спадкове право) (Burgerlijk Wetboek Boek 4) · Статей: 73

Розділ 1

Заповідальні розпорядження загалом

4:42 Стаття 4:42

Заповіт (uiterste wilsbeschikking) є одностороннім правочином, за допомогою якого спадкодавець здійснює розпорядження, що набирає чинності лише після…

4:43 Стаття 4:43

Заповіт (uiterste wilsbeschikking) не підлягає визнанню недійсним на підставі того, що він був вчинений внаслідок зловживання обставинами.

4:44 Стаття 4:44

Заповітне розпорядження, зміст якого суперечить добрим звичаям або публічному порядку, є нікчемним.

4:45 Стаття 4:45

Умова або обтяження, які неможливо виконати або які суперечать добрим звичаям, публічному порядку чи імперативному положенню закону, вважаються…

4:46 Стаття 4:46

При тлумаченні розпорядження на випадок смерті слід звертати увагу на відносини, які заповіт вочевидь бажає врегулювати, та на обставини, за яких…

4:47 Стаття 4:47

Якщо виконання розпорядження, інакше ніж внаслідок обставини, що настала після смерті спадкодавця, є остаточно неможливим, розпорядження втрачає…

4:48 Стаття 4:48

Якщо в одному і тому самому заповіті дві або більше осіб закликані до одного й того самого майна, незалежно від того, чи у визначених частках, чи ні…

4:49 Стаття 4:49

Заповітний відказ (legaat) щодо певної речі або права, яке має бути встановлене на певну річ, покладений на спадкоємця, втрачає чинність, якщо на…

4:50 Стаття 4:50

Якщо спадкодавець не розпорядився інакше, майно, що є предметом легату, передається у тому стані, в якому воно перебувало на момент смерті…

4:51 Стаття 4:51

Якщо чоловік (дружина) за рахунок своїх спільних спадкоємців розпорядився певним майном зі спільного майна подружжя шляхом заповідального відказу…

4:52 Стаття 4:52

Розпорядження, зроблене на користь особи, з якою спадкодавець на момент складання заповіту перебував у шлюбі (huwelijk) або вже обмінявся обіцянками…

4:53 Стаття 4:53

Заповітне розпорядження на користь найближчих кровних родичів або найближчої крові спадкодавця, без подальшого уточнення, вважається зробленим на…

4:54 Стаття 4:54

Позовні вимоги про визнання недійсним розпорядження на випадок смерті (uiterste wilsbeschikking) погашаються позовною давністю через один рік після…

Розділ 2

Хто може вчиняти розпорядження на випадок смерті та хто може отримувати вигоду за ними

4:55 Стаття 4:55

Окрім осіб, які мають цивільну дієздатність, вчиняти розпорядження на випадок смерті можуть також неповнолітні, які досягли шістнадцятирічного віку…

4:56 Стаття 4:56

Для того щоб мати можливість виводити право із заповідального відказу (making), особа повинна існувати на момент відкриття спадщини. Права із…

4:57 Стаття 4:57

Спадкодавець не може вчиняти заповітне розпорядження на користь особи, яка на момент вчинення розпорядження є його опікуном.

4:58 Стаття 4:58

Неповнолітні не можуть вчиняти розпорядження на випадок смерті (uiterste wilsbeschikking) на користь своїх наставників, з якими вони проживають…

4:59 Стаття 4:59

Особи, які провадять професійну діяльність у сфері індивідуальної охорони здоров’я та надавали особі допомогу під час хвороби, від якої вона померла…

4:60 Стаття 4:60

Від положень, визначених у двох попередніх статтях, виключаються:

4:61 Стаття 4:61

Нотаріус або інша особа, яка посвідчила заповіт або акт про прийняття на зберігання незапечатаного переданого приватного заповіту, а також свідки…

4:62 Стаття 4:62

Заповітне розпорядження (uiterste wilsbeschikking), яке суперечить положенням статей 57–61, є оспорюваним. Визнання недійсним відбувається лише тією…

Розділ 3

Обов'язкова частка (legitieme portie)

4:63 Стаття 4:63

Обов'язкова частка (legitieme portie) особи, яка має право на обов'язкову частку (legitimaris), є тією частиною вартості майна спадкодавця, на яку…

4:64 Стаття 4:64

Обов’язкова частка дитини спадкодавця становить половину вартості, з якої розраховуються обов’язкові частки, поділену на кількість осіб, зазначених у…

4:65 Стаття 4:65

Обов’язкові частки розраховуються виходячи з вартості майна спадщини, яка збільшується на вартість дарувань, що підлягають врахуванню при такому…

4:66 Стаття 4:66

Для цілей застосування цього розділу дарування оцінюються на момент здійснення виконання, за винятком положень, визначених у наступних пунктах…

4:67 Стаття 4:67

При розрахунку обов'язкових часток (legitieme porties) враховуються наступні дарування, здійснені спадкодавцем:

4:68 Стаття 4:68

Дарування спадкодавця своєму чоловікові (дружині) для цілей застосування цього розділу не враховуються тією мірою, якою внаслідок спільності майна, у…

4:69 Стаття 4:69

Для цілей застосування цього розділу не вважаються даруваннями:

4:70 Стаття 4:70

Вартість дарувань, здійснених спадкодавцем на користь легітимарія, вираховується з його легітимної частки.

4:71 Стаття 4:71

Вартість усього того, що особа, яка має право на обов’язкову частку (legitimaris), набуває на підставі спадкового права, зараховується в рахунок її…

4:72 Стаття 4:72

Вартість того, що особа, яка має право на обов'язкову частку, може набути як спадкоємець, також відраховується від її обов'язкової частки, якщо вона…

4:73 Стаття 4:73

Вартість заповідального відказу (legaat) особі, яка має право на обов'язкову частку (legitimaris), у вигляді певної грошової суми або майна спадщини…

4:74 Стаття 4:74

Теперішня вартість зробленого на користь легітимарія легату у вигляді грошової суми, що підлягає виплаті частинами, зараховується до його…

4:75 Стаття 4:75

Вартість того, що особа, яка має право на обов’язкову частку (legitimaris), може набути на підставі спадкового права під управлінням (bewind)…

4:76 Стаття 4:76

При визначенні вартості того, що відповідно до статей з 70 по 75 включно вираховується з обов'язкової частки, не береться до уваги узуфрукт…

4:77 Стаття 4:77

Строки, зазначені у статтях 72, 73 абзаці 1, останній частині речення, та абзаці 2, 74 абзацах 2 та 3 та 75 абзацах 2 та 4, можуть бути продовжені…

4:78 Стаття 4:78

Легітимарій, який не є спадкоємцем, може вимагати від спадкоємців та виконавців заповіту, на яких покладено управління спадщиною, ознайомлення та…

4:79 Стаття 4:79

Щодо своєї обов'язкової частки (legitieme portie) особа, яка має право на обов'язкову частку (legitimaris), може набути право вимоги:

4:80 Стаття 4:80

Легітимарій, який заявляє на це вимогу, має щодо частки, яка належить йому як обов'язкова частка (legitieme portie) з дотриманням статей з 70 по 76…

4:81 Стаття 4:81

Вимога не є такою, що підлягає виконанню, до спливу шести місяців після смерті спадкодавця.

4:82 Стаття 4:82

Спадкодавець може додати до заповідального розпорядження на користь свого чоловіка (дружини), з яким не було здійснено роздільного проживання…

4:83 Стаття 4:83

У заповіті спадкодавець може поставити строк виконання вимоги легітимарія, у тій мірі, в якій вона покладається на чоловіка (дружину) (echtgenoot)…

4:84 Стаття 4:84

Вимоги збільшуються на відсоток, що відповідає відсотку законної неустойки, тією мірою, якою цей відсоток перевищує шість, що розраховується щорічно…

4:85 Стаття 4:85

Можливість пред’явити вимогу щодо обов’язкової частки (legitieme portie) припиняється, якщо легітимарій не заявив про своє бажання отримати свою…

4:86 Стаття 4:86

Якщо стосовно спадкодавця було застосовано розділ 2 або 3 титулу 18 Книги 1, строки, зазначені у пункті 1 статті 81 та пунктах 1 і 2 статті 85…

4:87 Стаття 4:87

Задоволення боргів перед легітимаріями (legitimarissen) покладається в першу чергу на ту частину спадщини, щодо якої спадкодавець не розпорядився…

4:88 Стаття 4:88

Тією мірою, якою вимога особи, яка має право на обов'язкову частку, відповідно до частини 2 статті 81 або умови, зазначеної у статті 82, не підлягає…

4:89 Стаття 4:89

Якщо того, що особа, яка має право на обов'язкову частку (legitimaris), може отримати на підставі своєї вимоги, зазначеної в пункті 1 статті 80…

4:90 Стаття 4:90

Зменшення частки обдарування (inkorting) здійснюється шляхом заяви обдаровуваному. Останній зобов'язаний відшкодувати легітимарію вартість зменшеної…

4:91 Стаття 4:91

Якщо спадкодавець здійснив розпорядження на випадок смерті (makingen) або дарування на користь пасинка чи падчерки (stiefkind), то, відступаючи від…

4:92 Стаття 4:92

Після смерті легітимарія його повноваження переходять до осіб, які мають право на його спадщину.

Розділ 4

Форма заповітів

4:93 Стаття 4:93

Заповіт, складений двома або більше особами в одному і тому самому акті, є нікчемним.

4:94 Стаття 4:94

За винятком положень, передбачених статтями 97-107, заповіт може бути складений лише шляхом вчинення нотаріального акта або шляхом передачі на…

4:95 Стаття 4:95

Приватне розпорядження на випадок смерті не може бути вчинене особою, яка через незнання або з інших причин не була спроможна прочитати розпорядження…

4:96 Стаття 4:96

На особу, яка оспорює чинність переданого на зберігання заповіту на тій підставі, що спадкодавець власноручно не підписав або не написав заповіт або…

4:97 Стаття 4:97

Приватним документом, повністю написаним власноруч спадкодавцем, із зазначенням дати та підписаним ним, без подальших формальностей можуть бути…

4:98 Стаття 4:98

У разі війни або громадянської війни військовослужбовці та інші особи, які належать до збройних сил, можуть скласти заповіт у присутності офіцера…

4:99 Стаття 4:99 втратила чинність
4:100 Стаття 4:100

Можливість, зазначена в пункті 1 статті 98, зберігається до того часу, поки Король не встановить, що для цілей застосування цього положення стан…

4:101 Стаття 4:101

Особи, які перебувають у подорожі на борту морського або повітряного судна, можуть скласти заповіт у присутності капітана або першого помічника, або…

4:102 Стаття 4:102

У місцях, де для спадкодавця звичайне сполучення з нотаріусом або уповноваженою консульською посадовою особою заборонене або перерване внаслідок…

4:103 Стаття 4:103

Заповіти, зазначені у статтях 98, 101 та 102, вчиняються у присутності двох свідків. Вони викладаються у письмовій формі належним чином і…

4:104 Стаття 4:104

Спадкодавець у випадках, передбачених статтями 98, 101 та 102, також має право скласти підписане ним власноручне розпорядження на випадок смерті…

4:105 Стаття 4:105

Якщо у випадку, передбаченому попередньою статтею, власноручний заповіт датований і спадкодавець помирає без передачі заповіту на зберігання…

4:106 Стаття 4:106

Той, хто має при собі акт останньої волі, акт про передачу на зберігання або акт про відкликання, як зазначено в статтях 98, з 100 по 105 включно та…

4:107 Стаття 4:107

Заповіти, зазначені у статтях 98 та з 100 по 104 включно, є оспорюваними, якщо спадкодавець помирає пізніше ніж через шість місяців після того, як…

4:108 Стаття 4:108

Заповіт, складений у спосіб, зазначений в одній зі статей 98, 101, 102 та 104, проте не за обставин, вказаних у них, не є нікчемним в силу закону, а…

4:109 Стаття 4:109

Заповіт є нікчемним, якщо в акті про заповіт або в акті про передачу на зберігання, якщо такий є обов'язковим, відсутній належний підпис спадкодавця.

4:110 Стаття 4:110

Положення статті 54 застосовуються за аналогією до повноваження щодо визнання недійсним заповіту.

Розділ 5

Скасування розпоряджень на випадок смерті

4:111 Стаття 4:111

Для скасування розпорядження на випадок смерті діють ті самі вимоги щодо форми, що і для вчинення такого розпорядження.

4:112 Стаття 4:112

Пізніше розпорядження на випадок смерті, яке прямо не скасовує попереднє розпорядження, анулює останнє в тій мірі, в якій воно стало нездійсненним…

4:113 Стаття 4:113

Спадкодавець може в будь-який час витребувати свій власноручний заповіт (onderhandse uiterste wil), переданий на зберігання, за умови, що для…

4:114 Стаття 4:114

Розпорядження на випадок смерті, яке було чинно вчинене у формі власноручного документа, що не був переданий на зберігання, вважається скасованим…