Законодавство Нідерландів

Стаття 4:46

чинна

Заповіти · Заповідальні розпорядження загалом

Цивільний кодекс — Книга 4 (спадкове право) · Титул 4 · Розділ 1 · Редакція діє з 2003-01-01

Оригінал
1.

При тлумаченні розпорядження на випадок смерті слід звертати увагу на відносини, які заповіт вочевидь бажає врегулювати, та на обставини, за яких заповіт було складено.

2.

Дії або заяви спадкодавця поза межами останньої волі можуть бути використані для тлумачення розпорядження лише в тому разі, якщо без таких дій або заяв воно не має чіткого змісту.

3.

Якщо спадкодавець очевидно помилився у визначенні особи або майна, розпорядження виконується відповідно до наміру спадкодавця, якщо цей намір може бути однозначно встановлений за допомогою останньої волі або інших даних.

1.

Bij de uitlegging van een uiterste wilsbeschikking dient te worden gelet op de verhoudingen die de uiterste wil kennelijk wenst te regelen, en op de omstandigheden waaronder de uiterste wil is gemaakt.

2.

Daden of verklaringen van de erflater buiten de uiterste wil mogen slechts dan voor uitlegging van een beschikking worden gebruikt, indien deze zonder die daden of verklaringen geen duidelijke zin heeft.

3.

Wanneer een erflater zich klaarblijkelijk in de aanduiding van een persoon of een goed heeft vergist, wordt de beschikking naar de bedoeling van de erflater ten uitvoer gebracht, indien deze bedoeling ondubbelzinnig met behulp van de uiterste wil of met andere gegevens kan worden vastgesteld.