Законодавство Нідерландів

Паризька конвенція про охорону промислової власності

чинна

Патенти, знаки, пріоритет — з 1883 року

Інтелектуальна власність · Unieverdrag van Parijs (Stockholmse akte 1967) · BWBV0004120 · Статей: 46

1 Стаття 1

Країни, на які поширюється дія цієї Конвенції, утворюють Союз з охорони промислової власності.

2 Стаття 2

Громадяни кожної з країн Союзу в усіх інших країнах Союзу щодо захисту промислової власності користуються тими перевагами, які відповідні закони на…

3 Стаття 3

З громадянами країн Союзу прирівнюються громадяни країн, що не є частиною Союзу, які мають місце проживання на території однієї з країн Союзу або…

4 Стаття 4

Той, хто належним чином подав заявку на патент на винахід, корисну модель, промисловий зразок або промислову чи торговельну марку в одній із країн…

4bis Стаття 4bis

Патенти, заявлені в різних країнах Союзу підданими країн Союзу, є незалежними від патентів, отриманих на той самий винахід в інших країнах, незалежно…

4quater Стаття 4quater

У видачі патенту не може бути відмовлено, а патент не може бути визнаний недійсним на тій підставі, що продаж запатентованого виробу або виробу…

4ter Стаття 4ter

Винахідник має право на те, щоб його було зазначено як такого в патенті.

5 Стаття 5

Ввезення патентовласником у країну, де було видано патент, предметів, виготовлених у будь-якій країні Союзу, не призводить до припинення дії патенту.

5bis Стаття 5bis

Строк відстрочення, який має становити щонайменше шість місяців, надається для сплати зборів, визначених для збереження прав промислової власності…

5quater Стаття 5quater

Якщо продукт ввозиться до країни Союзу, в якій діє патент, що захищає спосіб виготовлення цього продукту, патентовласник має право здійснювати щодо…

5quinquies Стаття 5quinquies

Промислові зразки та моделі підлягають охороні в усіх країнах Союзу.

5ter Стаття 5ter

У кожній із країн Союзу не вважатиметься порушенням прав патентовласника:

6 Стаття 6

Умови подання на депонування та реєстрації фабричних або торговельних марок визначаються національним законодавством кожної з країн Союзу.

6bis Стаття 6bis

Країни Союзу зобов’язуються або за власною ініціативою, якщо законодавство країни це дозволяє, або на заяву заінтересованої особи відмовити в…

6quater Стаття 6quater

Якщо згідно із законодавством країни Союзу передача торговельної марки є дійсною лише за умови, що вона відбувається одночасно з передачею…

6quinquies Стаття 6quinquies

Будь-яка фабрична або торговельна марка, яка належним чином зареєстрована в країні походження, допускається до подання на реєстрацію та охороняється…

6septies Стаття 6septies

Якщо агент або представник власника торговельної марки в одній із країн Союзу без згоди цього власника вимагає реєстрації цієї марки на власне ім'я в…

6sexies Стаття 6sexies

Країни Союзу зобов’язуються забезпечувати охорону знаків обслуговування. Вони не зобов’язані запроваджувати реєстрацію цих знаків.

6ter Стаття 6ter

Країни Союзу погоджуються відмовляти в реєстрації або визнавати недійсною реєстрацію, а також шляхом вжиття відповідних заходів забороняти…

7 Стаття 7

Характер товару, на який має бути нанесений фабричний або торговельний знак, у жодному разі не може бути перешкодою для реєстрації знака.

7bis Стаття 7bis

Країни Союзу зобов’язуються допускати до реєстрації та охороняти колективні знаки, що належать спільнотам, існування яких не суперечить законодавству…

8 Стаття 8

Комерційне найменування підлягає захисту в усіх країнах Союзу без обов’язку депонування чи реєстрації, незалежно від того, чи є воно частиною…

9 Стаття 9

Будь-який товар, на який незаконно нанесено фабричну чи торговельну марку або торговельне найменування, підлягає вилученню під час ввезення до тих…

10 Стаття 10

Положення попередньої статті застосовуються у разі прямого або непрямого використання неправдивого зазначення щодо походження продукту або…

10bis Стаття 10bis

Країни Союзу зобов’язані надавати особам, які належать до Союзу, ефективний захист від недобросовісної конкуренції.

10ter Стаття 10ter

Країни Союзу зобов’язуються забезпечити громадянам інших країн Союзу належний правовий захист, придатний для ефективної протидії всім діям…

11 Стаття 11

Країни Союзу, відповідно до свого національного законодавства, надають тимчасову охорону винаходам, що підлягають патентуванню, корисним моделям…

12 Стаття 12

Кожна з країн Союзу зобов’язується створити спеціальну службу промислової власності та центральне сховище з метою оприлюднення патентів на винаходи…

13 Стаття 13

Союз має Генеральну Асамблею, що складається з країн Союзу, які пов’язані статтями з 13 по 17 включно.

14 Стаття 14

Загальні збори мають Виконавчий комітет.

15 Стаття 15

Адміністративні завдання, покладені на Союз, виконуються Міжнародним бюро, яке є продовженням Бюро Союзу, об’єднаного з Бюро Союзу, заснованим згідно…

16 Стаття 16

Союз має бюджет.

17 Стаття 17

Пропозиції щодо внесення змін до статей 13, 14, 15, 16 та до цієї статті можуть бути подані будь-якою країною, що є членом Генеральної Асамблеї…

18 Стаття 18

Ця Конвенція підлягає перегляду з метою внесення до неї вдосконалень, які можуть сприяти вдосконаленню системи Союзу.

19 Стаття 19

Цим підтверджується, що країни Союзу залишають за собою право окремо укладати між собою особливі угоди щодо захисту промислової власності, оскільки…

20 Стаття 20

Будь-яка країна Союзу, що підписала цей акт, може його ратифікувати, а якщо вона його не підписала, — приєднатися до нього. Акти про ратифікацію та…

21 Стаття 21

Держави, які не є членами Союзу, можуть приєднатися до цього акта і внаслідок цього стають членами Союзу. Акти про приєднання передаються на…

22 Стаття 22

Без шкоди для можливих винятків, передбачених у статтях 20, частина перша, літера b) та 28, частина друга, ратифікація або приєднання за законом…

23 Стаття 23

Після набрання чинності цим Актом у повному обсязі жодна держава не може приєднатися до попередніх Актів цієї Конвенції.

24 Стаття 24

Будь-яка країна може у своєму акті про ратифікацію чи приєднання заявити або в будь-який пізніший час письмово повідомити Генерального директора про…

25 Стаття 25

Кожна держава, що є стороною цієї Конвенції, зобов’язується відповідно до своєї конституції вжити необхідних заходів для забезпечення застосування…

26 Стаття 26

Цей Договір залишається чинним на невизначений строк.

27 Стаття 27

Цей Акт замінює у відносинах між країнами, для яких він є застосовним, і в тій мірі, в якій він є застосовним, Паризьку конвенцію від 20 березня 1883…

28 Стаття 28

Будь-який спір між двома або більше країнами Союзу щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції, який не може бути врегульований шляхом…

29 Стаття 29

Цей Акт підписується в одному примірнику французькою мовою та передається на зберігання Уряду Швеції.

30 Стаття 30

До моменту прийняття посади першим Генеральним директором посилання у цьому Акті на Міжнародне бюро Організації або на Генерального директора…