Стаття 2

чинна

Паризька конвенція про охорону промислової власності · Редакція діє з 1975-01-10

1).

Громадяни кожної з країн Союзу в усіх інших країнах Союзу щодо захисту промислової власності користуються тими перевагами, які відповідні закони на цей час надають власним громадянам, без шкоди для прав, що надаються цим Конвенцією окремо. Відповідно, вони користуються таким самим захистом, як і останні, та мають такий самий правовий захист проти будь-якого порушення їхніх прав, за умови дотримання ними умов та формальностей, покладених на власних громадян.

2).

Однак для користування будь-якими правами промислової власності особами, що належать до Союзу, не може вимагатися наявність у них місця проживання або підприємства в країні, де заявлено вимогу про надання правового захисту.

3).

Положення законодавства кожної з країн Союзу стосовно судового або адміністративного провадження та підсудності, а також стосовно вибору місця проживання (domicilie) або призначення уповноваженого представника, якщо закони про промислову власність вимагають цього, залишаються без змін.

1).

De onderdanen van elk van de landen der Unie zullen in alle andere landen der Unie, wat betreft de bescherming van de industriële eigendom, de voordelen genieten, welke de onderscheidene wetten op dit ogenblik aan de nationalen toekennen, dit alles onverminderd de rechten, welke door dit Verdrag in het bijzonder worden toegekend. Dientengevolge zullen zij dezelfde bescherming hebben als dezen en hetzelfde wettelijk verhaal tegen elke inbreuk op hun rechten, mits zij de voorwaarden en formaliteiten nakomen, aan de nationalen opgelegd.

2).

Echter kan voor het genot van geen der rechten van industriële eigendom van hen, die tot de Unie behoren, geëist worden, dat zij een woonplaats of inrichting hebben in het land, waar op de bescherming aanspraak wordt gemaakt.

3).

De bepalingen der wetgeving van elk van de landen der Unie met betrekking tot de rechterlijke of administratieve procesgang en de bevoegdheid, benevens tot de keuze van domicilie of het stellen van een gemachtigde, indien de wetten op de industriële eigendom zulks zouden vorderen, worden uitdrukkelijk voorbehouden.