Законодавство Нідерландів

Стаття 4:81

чинна

Заповіти · Обов'язкова частка (legitieme portie) · § Здійснення права на обов’язкову частку у спадщині

Цивільний кодекс — Книга 4 (спадкове право) · Титул 4 · Розділ 3 · § 3 · Редакція діє з 2003-01-01

Оригінал
1.

Вимога не є такою, що підлягає виконанню, до спливу шести місяців після смерті спадкодавця.

2.

У міру необхідності, у відхилення від пункту 1, вимога є такою, що підлягає виконанню, якщо спадщина була розподілена відповідно до статті 13, у разі якщо:

a.

чоловік (дружина) був оголошений банкрутом або стосовно нього було введено в дію процедуру реструктуризації боргів фізичних осіб;

b.

чоловік (дружина) помер(ла).

У тій мірі, в якій вимога покладається на відказ (legaat) на користь іншої особи, ніж чоловік (дружина), перше речення не призводить до пізнішого моменту настання строку виконання, ніж той, що випливає з пункту 1.

3.

Доки на майно, що входить до складу спадщини, може бути накладено обтяження у вигляді узуфрукту (vruchtgebruik) на підставі статті 29 або статті 30, вимога не є такою, що підлягає виконанню. При застосуванні першого речення положення першого речення пункту 4 статті 31 не враховуються.

4.

Доки існує право узуфрукту (vruchtgebruik) відповідно до статті 29 або статті 30, вимога не є такою, що підлягає виконанню, в тій мірі, в якій чоловік (дружина) (echtgenoot) є зобов’язаним за нею. У разі банкрутства чоловіка (дружини) або застосування щодо нього (неї) процедури реструктуризації боргів фізичних осіб (schuldsaneringsregeling natuurlijke personen), вимога стає такою, що підлягає виконанню, в тій мірі, в якій чоловік (дружина) є зобов’язаним за нею.

5.

У тій мірі, в якій за вимогою зобов’язані інші особи, ніж чоловік (дружина), доки триває право узуфрукту (vruchtgebruik) на підставі статті 29 або статті 30, від кожного з таких інших осіб може бути витребувана лише та частина вимоги, що відповідає частці, яку становить його частка у не обтяженому узуфруктом майні зі складу спадщини відносно всього майна зі складу спадщини.

6.

Якщо вимогу, зазначену в пункті 1 статті 80, визнано такою, що підлягає виконанню у зв'язку з тим, що стосовно чоловіка (дружини) було застосовано процедуру реструктуризації боргів фізичних осіб (schuldsaneringsregeling natuurlijke personen), то така вимога в тій частині, в якій вона залишилася незадоволеною, внаслідок припинення застосування процедури реструктуризації боргів фізичних осіб на підставі пункту 2 статті 356 Закону про банкрутство (Faillissementswet) знову стає такою, що не підлягає виконанню. Пункт 1 статті 358 Закону про банкрутство не застосовується щодо такої вимоги.

1.

De vordering is niet opeisbaar voordat zes maanden zijn verstreken na het overlijden van de erflater.

2.

Voor zover nodig in afwijking van lid 1 is de vordering, indien de nalatenschap is verdeeld overeenkomstig artikel 13, opeisbaar indien:

a.

de echtgenoot in staat van faillissement is verklaard of ten aanzien van hem de schuldsaneringsregeling natuurlijke personen van toepassing is verklaard;

b.

de echtgenoot is overleden.

Voorzover de vordering ten laste komt van een legaat aan een ander dan de echtgenoot, leidt de eerste zin niet tot een later tijdstip van opeisbaarheid dan voortvloeit uit lid 1.

3.

Zolang goederen der nalatenschap kunnen worden belast met een vruchtgebruik krachtens artikel 29 of artikel 30, is de vordering niet opeisbaar. Bij de toepassing van de eerste zin blijft artikel 31 lid 4, eerste zin, buiten beschouwing.

4.

Zolang een vruchtgebruik krachtens artikel 29 of artikel 30 bestaat, is de vordering niet opeisbaar, voor zover de echtgenoot daarvoor is verbonden. In geval van faillissement van de echtgenoot of het ten aanzien van hem van toepassing verklaren van de schuldsaneringsregeling natuurlijke personen wordt de vordering opeisbaar, voor zover de echtgenoot daarvoor is verbonden.

5.

Voor zover voor de vordering anderen dan de echtgenoot zijn verbonden, kan, zolang een vruchtgebruik krachtens artikel 29 of artikel 30 bestaat, van elk van die anderen slechts het gedeelte van de vordering worden opgeëist dat overeenkomt met het gedeelte dat zijn aandeel in de niet met vruchtgebruik belaste goederen van de nalatenschap uitmaakt van de goederen van de nalatenschap.

6.

Is de vordering, bedoeld in artikel 80 lid 1, opeisbaar geworden doordat ten aanzien van de echtgenoot de schuldsaneringsregeling natuurlijke personen van toepassing is verklaard, dan is de vordering, voor zover zij onvoldaan is gebleven, door beëindiging van de toepassing van de schuldsaneringsregeling natuurlijke personen op grond van artikel 356 lid 2 van de Faillissementswet wederom niet opeisbaar. Artikel 358 lid 1 van de Faillissementswet vindt ten aanzien van de vordering geen toepassing.