Стаття 7:907
чиннаДоговір про врегулювання спору (vaststellingsovereenkomst)
Договір про відшкодування шкоди, завданої подією або подібними подіями, укладений однією або кількома фондами чи асоціаціями з повною цивільною правоздатністю з однією або кількома іншими сторонами, які за цим договором зобов’язалися відшкодувати таку шкоду, може бути визнаний судом (de rechtbank) обов’язковим для осіб, яким було завдано шкоду, за спільною заявою (gemeenschappelijk verzoek) цих фондів, асоціацій та інших сторін, за умови, що ці фонди або асоціації представляють інтереси таких осіб відповідно до своїх статутів. Під особами, яким було завдано шкоду, також розуміються особи, які набули право вимоги щодо відшкодування такої шкоди на підставі універсального або часткового правонаступництва.
Договір у будь-якому разі містить:
опис події або подій, що стосуються договору;
опис групи або груп осіб, на користь яких укладено договір, залежно від характеру та тяжкості завданої їм шкоди;
якомога точніше зазначення кількості осіб, які належать до цієї групи або груп;
відшкодування, що призначається цим особам;
умови, яким повинні відповідати ці особи, щоб мати право на отримання цієї компенсації;
спосіб, у який визначається та може бути отримане відшкодування;
прізвище, ім’я та місце проживання особи, якій може бути надіслане письмове повідомлення, зазначене у пунктах 2 та 3 статті 908.
Суд відхиляє заяву, якщо:
договір не відповідає частині 2;
розмір присудженого відшкодування не є розумним, зокрема з огляду на обсяг шкоди, простоту та швидкість, з якими таке відшкодування може бути отримане, а також можливі причини виникнення шкоди;
недостатньо впевненості в тому, що права осіб, на користь яких укладено договір, що випливають із цього договору, можуть бути дотримані;
договір не передбачає можливості незалежного вирішення спорів, що можуть виникнути з договору, іншим органом, ніж суд, який був би компетентним згідно із законом;
інтереси осіб, на користь яких укладено договір, іншим чином забезпечені недостатньо;
зазначені в пункті 1 фонди або асоціації не є достатньо репрезентативними щодо інтересів осіб, на користь яких укладено договір;
група осіб, на користь яких укладено договір, є недостатньою за розміром для обґрунтування надання угоді загальнообов'язкової сили;
якщо існує юридична особа, яка відповідно до договору надає винагороди, і вона не є стороною договору.
Суд може перед прийняттям рішення за згодою сторін, які уклали угоду, доповнити або змінити угоду або надати цим сторонам можливість доповнити чи змінити угоду. Суд зазначає доповнення або зміну в рішенні про надання обов'язкової сили.
Заява, зазначена в пункті 1, перериває перебіг позовної давності щодо вимоги про відшкодування шкоди до осіб, які за договором зобов’язалися відшкодувати таку шкоду. Новий строк позовної давності тривалістю два роки починає спливати з початку дня, наступного за днем, у який
остаточно визначено, яке відшкодування буде призначено;
строк, зазначений у частині 2 статті 908, сплив після того, як правомочна особа в межах цього строку здійснила повідомлення, зазначене у цій частині;
неповоротно встановлено, що заява не підлягає задоволенню;
договір розривається відповідно до пункту 4 статті 908.
Угода може передбачати, що право на відшкодування згідно з угодою припиняється, якщо особа, яка має право на відшкодування, не заявила про свої вимоги протягом строку щонайменше в один рік після початку дня, наступного за днем, коли їй стало відомо про настання строку виконання зобов’язання з її відшкодування.
Ця стаття та статті з 908 по 910 включно застосовуються за аналогією до договорів, які для осіб, що зазнали шкоди внаслідок події або подібних подій, створюють право вимагати виконання іншого зобов’язання, ніж зазначене в пункті 1, або іншим чином посилатися на договір.
Особи, на користь яких укладено договір, мають право протягом часу, поки заява (verzoek) перебуває на розгляді і доки за нею не прийнято остаточного рішення, зупинити виконання покладених на них зобов'язань у тій мірі, в якій договір передбачає припинення спору щодо цього.
Een overeenkomst strekkende tot vergoeding van schade die is veroorzaakt door een gebeurtenis of gelijksoortige gebeurtenissen, gesloten door één of meer stichtingen of verenigingen met volledige rechtsbevoegdheid met één of meer andere partijen, die zich bij deze overeenkomst hebben verbonden tot vergoeding van deze schade, kan door de rechter op gezamenlijk verzoek van deze stichtingen, verenigingen en andere partijen verbindend worden verklaard voor personen aan wie de schade is veroorzaakt, mits de stichtingen of verenigingen de belangen van deze personen ingevolge hun statuten behartigen. Onder personen aan wie de schade is veroorzaakt worden mede begrepen personen die een vordering ter zake van deze schade onder algemene of bijzondere titel hebben verkregen.
De overeenkomst bevat in ieder geval:
een omschrijving van de gebeurtenis of de gebeurtenissen waarop de overeenkomst betrekking heeft;
een omschrijving van de groep dan wel groepen van personen ten behoeve van wie de overeenkomst is gesloten, naar gelang van de aard en de ernst van hun schade;
een zo nauwkeurig mogelijke aanduiding van het aantal personen dat tot deze groep of groepen behoort;
de vergoeding die aan deze personen wordt toegekend;
de voorwaarden waaraan deze personen moeten voldoen om voor die vergoeding in aanmerking te komen;
de wijze waarop de vergoeding wordt vastgesteld en kan worden verkregen;
de naam en de woonplaats van degene aan wie de in artikel 908 leden 2 en 3 bedoelde schriftelijke mededeling kan worden gedaan.
De rechter wijst het verzoek af indien:
de overeenkomst niet aan lid 2 voldoet;
de hoogte van de toegekende vergoedingen niet redelijk is, mede gelet op de omvang van de schade, de eenvoud en snelheid waarmee de vergoedingen verkregen kunnen worden en de mogelijke oorzaken van de schade;
onvoldoende zeker is dat uit de overeenkomst voortvloeiende rechten van de personen ten behoeve van wie de overeenkomst is gesloten, kunnen worden nagekomen;
de overeenkomst niet voorziet in de mogelijkheid van een onafhankelijke beslechting van geschillen die uit de overeenkomst kunnen voortvloeien door een ander dan de rechter die volgens de wet bevoegd zou zijn;
de belangen van de personen ten behoeve van wie de overeenkomst is gesloten anderszins onvoldoende gewaarborgd zijn;
de in lid 1 bedoelde stichtingen of verenigingen niet voldoende representatief zijn ter zake van de belangen van degenen ten behoeve van wie de overeenkomst is gesloten;
de groep van personen ten behoeve van wie de overeenkomst is gesloten van onvoldoende omvang is om een verbindendverklaring te rechtvaardigen;
er een rechtspersoon is die ingevolge de overeenkomst de vergoedingen verstrekt, en deze geen partij is bij de overeenkomst.
De rechter kan alvorens te beslissen de overeenkomst met instemming van partijen die de overeenkomst hebben gesloten aanvullen of wijzigen of die partijen de gelegenheid geven de overeenkomst aan te vullen of te wijzigen. De rechter vermeldt de aanvulling of wijziging in de beschikking tot verbindendverklaring.
Het verzoek, bedoeld in lid 1, stuit de verjaring van een rechtsvordering tot vergoeding van schade tegen de personen die zich bij de overeenkomst hebben verbonden tot vergoeding van deze schade. Een nieuwe verjaringstermijn van twee jaren begint te lopen met de aanvang van de dag, volgende op die waarop
definitief is beslist welke vergoeding wordt toegekend;
de in artikel 908 lid 2 bedoelde termijn is verstreken nadat een gerechtigde binnen die termijn een in dat lid bedoelde mededeling heeft gedaan;
onherroepelijk vaststaat dat het verzoek niet tot toewijzing leidt;
de overeenkomst overeenkomstig artikel 908 lid 4 wordt opgezegd.
De overeenkomst kan bepalen dat een recht op vergoeding ingevolge de overeenkomst vervalt indien een gerechtigde tot een vergoeding niet binnen een termijn van ten minste één jaar na de aanvang van de dag, volgende op die waarop hij met de opeisbaarheid van zijn vergoeding bekend is geworden, daarop aanspraak heeft gemaakt.
Dit artikel en de artikelen 908 tot en met 910 zijn van overeenkomstige toepassing op overeenkomsten die voor personen die door een gebeurtenis of gelijksoortige gebeurtenissen zijn benadeeld, een recht scheppen om een andere dan de in lid 1 bedoelde prestatie te vorderen of op een andere wijze een beroep op de overeenkomst te doen.
De personen ten behoeve van wie de overeenkomst is gesloten zijn bevoegd om gedurende de tijd dat het verzoek in behandeling is en zolang daarop niet onherroepelijk is beslist, de nakoming van op hun rustende verbintenissen op te schorten voor zover de overeenkomst voorziet in de beëindiging van een geschil daaromtrent.