Стаття 2
чиннаВступні положення
Установа, що має філію або дочірнє підприємство, у якому вона володіє часткою більшості, у державі, яка не є державою-членом і де законодавчі приписи щодо запобігання відмиванню коштів та фінансуванню тероризму є менш суворими, ніж правила, встановлені цією законом або на підставі цього закону, забезпечує, щоб філія або, відповідно, дочірнє підприємство, у якому вона володіє часткою більшості, дотримувалися правил, встановлених цим законом або на підставі цього закону, оскільки право відповідної держави не перешкоджає цьому.
Якщо право відповідної держави перешкоджає застосуванню першого абзацу, установа повідомляє про це наглядовий орган та вживає заходів для ефективного контролю ризику відмивання коштів та фінансування тероризму. У відповідних випадках вона при цьому дотримується положень, встановлених на підставі статті 45, сьомого абзацу, Четвертої директиви про боротьбу з відмиванням коштів.
Установа, що здійснює діяльність через філію в іншій державі-члені, забезпечує дотримання цією філією положень, чинних у цій державі-члені на виконання четвертої Директиви про боротьбу з відмиванням коштів.
Een instelling met een bijkantoor of een meerderheidsdochteronderneming in een staat die geen lidstaat is en waar de wettelijke voorschriften ter voorkoming van witwassen en financieren van terrorisme minder verstrekkend zijn dan de bij of krachtens deze wet gestelde regels, draagt er zorg voor dat het bijkantoor, onderscheidenlijk de meerderheidsdochteronderneming, de bij of krachtens deze wet gestelde regels naleeft, voor zover het recht van de betrokken staat hier niet aan in de weg staat.
Indien het recht van de betrokken staat aan toepassing van het eerste lid in de weg staat, stelt de instelling de toezichthoudende autoriteit daarvan in kennis en neemt zij maatregelen om het risico van witwassen en financieren van terrorisme doeltreffend te beheersen. Indien van toepassing neemt zij hierbij het bepaalde op grond van artikel 45, zevende lid, van de vierde anti-witwasrichtlijn in acht.
Een instelling die een vestiging in een andere lidstaat exploiteert, ziet er op toe dat deze vestiging de in die lidstaat ter omzetting van de vierde anti-witwasrichtlijn geldende bepalingen naleeft.