Стаття 1:141
чиннаШлюбний договір (huwelijkse voorwaarden) · Умови про взаєморозрахунки (verrekenbedingen) · § Періодичні застереження про проведення розрахунків
Якщо обов'язок щодо проведення взаєморозрахунків стосується визначеного у шлюбному договорі періоду шлюбу і за цей період розрахунок не був проведений, обов'язок щодо проведення взаєморозрахунків за цей період залишається чинним і поширюється на залишок, що виник внаслідок інвестування та реінвестування того, щодо чого не було проведено розрахунок, а також на плоди від цього майна.
Якщо обов'язок проведення взаєморозрахунків стосується визначеного у шлюбному договорі періоду шлюбу, то такий обов'язок припиняється у момент, визначений у статті 142, якщо цей період ще триває.
Якщо при припиненні шлюбу (ontbinding van het huwelijk) не було виконано зобов’язання щодо періодичного взаєморозрахунку, погодженого у шлюбному договорі, як це передбачено в частині першій, майно, наявне на той момент, вважається сформованим з того, що підлягало взаєморозрахунку, якщо тільки з вимог розумності та справедливості з огляду на характер і обсяг зобов’язання щодо взаєморозрахунку не випливає інше. Стаття 143 застосовується відповідно.
Якщо чоловік (дружина) значною мірою має повноваження визначати, що прибутки підприємства, діяльність якого здійснюється не від його (її) власного імені, прямо або опосередковано надходять на його (її) користь, і було погоджено умову про взаєморозрахунки, яка також охоплює прибутки підприємства, то нерозподілені прибутки такого підприємства, наскільки це вважається розумним у цивільному обороті, також враховуються при визначенні обов’язку щодо здійснення взаєморозрахунків цього чоловіка (дружини), без шкоди для положень пункту першого.
Частина четверта застосовується за аналогією, якщо чоловік (дружина) (echtgenoot) здійснює підприємницьку діяльність від власного імені.
Позовна вимога про проведення розрахунків, зазначена в першому абзаці, погашається позовною давністю не раніше ніж через три роки після припинення шлюбу (ontbinding van het huwelijk) або після внесення запису про судове рішення про роздільне проживання подружжя (scheiding van tafel en bed) до реєстру, зазначеного у статті 116. Цей строк не може бути скорочений.
Indien een verrekenplicht betrekking heeft op een in de huwelijkse voorwaarden omschreven tijdvak van het huwelijk en over dat tijdvak niet is afgerekend, blijft de verplichting tot verrekening over dat tijdvak in stand en strekt deze zich uit over het saldo, ontstaan door belegging en herbelegging van hetgeen niet verrekend is, alsmede over de vruchten daarvan.
Indien een verrekenplicht betrekking heeft op een in de huwelijkse voorwaarden omschreven tijdvak van het huwelijk, dan eindigt die verrekenplicht op het tijdstip zoals in artikel 142 bepaald, als dat tijdvak nog loopt.
Indien bij het einde van het huwelijk aan een bij huwelijkse voorwaarden overeengekomen periodieke verrekenplicht als bedoeld in het eerste lid niet is voldaan, wordt het alsdan aanwezige vermogen vermoed te zijn gevormd uit hetgeen verrekend had moeten worden, tenzij uit de eisen van redelijkheid en billijkheid in het licht van de aard en omvang van de verrekenplicht anders voortvloeit. Artikel 143 is van overeenkomstige toepassing.
Indien een echtgenoot in overwegende mate bij machte is te bepalen dat de winsten van een niet op zijn eigen naam uitgeoefende onderneming hem rechtstreeks of middellijk ten goede komen, en een verrekenbeding is overeengekomen dat ook ondernemingswinsten omvat, worden de niet uitgekeerde winsten uit zodanige onderneming, voor zover in het maatschappelijk verkeer als redelijk beschouwd, eveneens in aanmerking genomen bij de vaststelling van de verrekenplicht van die echtgenoot, onverminderd het eerste lid.
Het vierde lid is van overeenkomstige toepassing, indien een echtgenoot op eigen naam een onderneming uitoefent.
De rechtsvordering tot verrekening, bedoeld in het eerste lid, verjaart niet eerder dan drie jaren na de beëindiging van het huwelijk dan wel na de inschrijving van de beschikking tot scheiding van tafel en bed in het register, bedoeld in artikel 116. Deze termijn kan niet worden verkort.
Рішення Верховного суду Нідерландів (Hoge Raad), у яких застосовується ця стаття. Анотації — неофіційний переклад.
Ст. 81 абз. 1 Закону про судоустрій (RO). Особисте та сімейне право. Розірвання шлюбу (echtscheiding). Виконання умови про періодичне взаєморозрахування (verrekenbeding) доходів у шлюбному договорі. Ст. 1:141 ЦК (BW).
Рішення на rechtspraak.nlСт. 81 абз. 1 RO. Майнове право подружжя. Шлюбний договір з умовою про періодичне взаєморозрахування. Чи належить вимога за поточним рахунком чоловіка до його приватної компанії з обмеженою відповідальністю (BV) до майна, що підлягає взаєморозрахунку? Ст. 1:141 абз. 3 BW.
Рішення на rechtspraak.nlОсобисте та сімейне право. Право власності подружжя. Виконання положення про взаєморозрахунки. Чи є для застосування абз. 1 ст. 1:141 та абз. 1 ст. 1:136 Цивільного кодексу (Burgerlijk Wetboek) релевантним те, від кого походить заощаджений (не врахований при розрахунках) дохід та у чиє майно він був інвестований? Обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції з огляду на показання свідків.
Рішення на rechtspraak.nlМайнове право подружжя. Процесуальне право. Апеляційне оскарження; незрозуміле тлумачення підстав апеляційної скарги (grieven).
Рішення на rechtspraak.nlПроцесуальне право; правовий режим майна подружжя (huwelijksvermogensrecht). Заява про видачу документів відхилена в резолютивній частині судом першої інстанції. Допустимість апеляційного оскарження; часткове рішення (deelbeschikking) чи проміжне рішення (tussenbeschikking)? Чи стосується заява предмета спору, чи вона стосується підготовки або ходу розгляду справи (пор. Рішення Верховного суду від 13 липня 2012 року, ECLI:NL:HR:2012:BW3264)? Ст. 358 абз. 4 Цивільного процесуального кодексу.
Рішення на rechtspraak.nl