Стаття 66
чиннаДеякі особливі заходи примусу · Voorloopige hechtenis
Наказ про взяття під варту або тримання під вартою є чинним протягом визначеного судом строку, що не перевищує дев’яноста днів, який починається з моменту виконання.
Якщо розпорядження було надано під час судового засідання або якщо розгляд справи було розпочато протягом строку, визначеного згідно з першим абзацом, розпорядження залишається чинним до спливу шістдесяти днів після дня винесення остаточного судового рішення.
Строк, протягом якого наказ є чинним, може бути продовжений судом за клопотанням прокурора до початку судового розгляду справи не більше ніж двічі, за умови, що тривалість наказу про взяття під варту або тримання під вартою разом із його продовженнями не перевищує дев’яноста днів. Підозрюваному надається можливість бути заслуханим щодо клопотання. У разі, якщо підозра стосується терористичного злочину, тривалість наказу про взяття під варту або тримання під вартою після закінчення дев’яноста днів може бути продовжена на строк до двох років періодами, що не перевищують дев’яноста днів. Розгляд клопотання про продовження у такому разі відбувається відкрито.
До наказів про продовження, відповідно до попереднього абзацу, перші три абзаци цієї статті застосовуються аналогічним чином.
Het bevel tot gevangenneming of gevangenhouding is van kracht gedurende een door de rechtbank te bepalen termijn van ten hoogste negentig dagen, welke ingaat op het ogenblik der tenuitvoerlegging.
Wanneer het bevel is gegeven op de terechtzitting, dan wel binnen de krachtens het eerste lid bepaalde termijn het onderzoek is aangevangen, blijft het bevel van kracht totdat zestig dagen na de dag van de einduitspraak zijn verstreken.
De termijn gedurende welke het bevel van kracht is, kan door de rechtbank, op de vordering van de officier van justitie, vóór de aanvang van het onderzoek op de terechtzitting ten hoogste tweemaal worden verlengd, met dien verstande dat de duur van het bevel tot gevangenneming of gevangenhouding en de verlengingen daarvan tezamen een periode van negentig dagen niet te boven gaan. De verdachte wordt in de gelegenheid gesteld op de vordering te worden gehoord. In het geval de verdenking een terroristisch misdrijf betreft kan de duur van het bevel tot gevangenneming of gevangenhouding na negentig dagen gedurende ten hoogste twee jaren worden verlengd met periodes die een termijn van negentig dagen niet te boven gaan. De behandeling van een vordering tot verlenging vindt in dat geval in het openbaar plaats.
Op bevelen tot verlenging, overeenkomstig het voorgaande lid, zijn de eerste drie leden van dit artikel van overeenkomstige toepassing.