Стаття 60
чиннаПро банкрутство · Про наслідки оголошення банкрутства
Кредитор, який має право притримання на річ, що належить боржнику, не втрачає цього права внаслідок визнання банкрутом.
Річ може бути витребувана куратором та продана із застосуванням статті 101 або 176, без шкоди для переважного права, наданого кредитору статтею 292 Книги 3 Цивільного кодексу. Куратор також може, якщо це відповідає інтересам маси, повернути річ до маси шляхом задоволення вимоги, щодо якої може бути здійснене право притримання.
Кредитор може встановити куратору розумний строк для застосування попередньої частини. Якщо куратор не продав річ протягом цього строку, кредитор може продати її з відповідним застосуванням положень щодо позасудового звернення стягнення (parate executie) заставодержателем або, якщо це стосується реєстрованого майна, положень щодо позасудового звернення стягнення іпотекодержателем. Суддя-комісар уповноважений за заявою куратора продовжувати строк один або декілька разів.
Якщо йдеться про реєстроване майно, кредитор зобов'язаний, під страхом втрати права на позасудове звернення стягнення (parate executie), протягом чотирнадцяти днів після закінчення строку, зазначеного в попередній частині, повідомити куратора актом судового виконавця (exploot) про те, що він переходить до звернення стягнення, та забезпечити реєстрацію цього акта в публічних реєстрах.
De schuldeiser die retentierecht heeft op een aan de schuldenaar toebehorende zaak, verliest dit recht niet door de faillietverklaring.
De zaak kan door de curator worden opgeëist en met toepassing van artikel 101 of 176 worden verkocht, onverminderd de voorrang, aan de schuldeiser in artikel 292 van Boek 3 van het Burgerlijk Wetboek toegekend. De curator kan ook, voorzover dit in het belang is van de boedel, de zaak in de boedel terugbrengen door voldoening van de vordering waarvoor het retentierecht kan worden uitgeoefend.
De schuldeiser kan de curator een redelijke termijn stellen om tot toepassing van het vorige lid over te gaan. Heeft de curator de zaak niet binnen deze termijn verkocht, dan kan de schuldeiser haar verkopen met overeenkomstige toepassing van de bepalingen betreffende parate executie door een pandhouder of, als het een registergoed betreft, die betreffende parate executie door een hypotheekhouder. De rechter-commissaris is bevoegd de termijn op verzoek van de curator een of meer malen te verlengen.
Betreft het een registergoed, dan dient de schuldeiser, op straffe van verval van het recht van parate executie, binnen veertien dagen na het verstrijken van de in het vorige lid bedoelde termijn, aan de curator bij exploot aan te zeggen dat hij tot executie overgaat, en dit exploot in de openbare registers te doen inschrijven.