Законодавство Нідерландів

Стаття 4:26

чинна

Право на спадкування за законом чоловіка (дружини), з яким не було оформлено роздільне проживання подружжя (scheiding van tafel en bed), та дітей, а також інші законні права · Право на спадкування за законом чоловіка (дружини), з яким не було оформлено роздільне проживання подружжя (scheiding van tafel en bed), та дітей

Цивільний кодекс — Книга 4 (спадкове право) · Титул 3 · Розділ 1 · Редакція діє з 2003-01-01

Оригінал
1.

Якщо неповнолітня дитина має повноваження, зазначені у статтях 19, 20, 21 та 22, її законний представник повинен протягом трьох місяців після набуття повноваження письмово повідомити суддю з цивільних справ (kantonrechter) про свій намір щодо здійснення цього повноваження. Якщо дитина не має законного представника, цей строк обчислюється з дня призначення такого представника. Суддя з цивільних справ надає своє схвалення щодо наміру або відмовляє у ньому, справедливо враховуючи інтереси дитини, інших дітей, яким також належить це повноваження, та особи, щодо якої існує це повноваження. Він може пов’язати схвалення з певними умовами. У разі потреби суддя з цивільних справ приймає власне рішення.

2.

Те саме застосовується, якщо дитина є повнолітньою, проте не має вільного управління своїм майном. Якщо грошова вимога, зазначена в пункті 3 статті 13, перебуває під управлінням (bewind), то повноваження, зазначене в пункті 1, здійснюється відповідно до правил, що діють для відповідного управління. Якщо дитину оголошено банкрутом, якщо щодо неї застосовано процедуру реструктуризації боргів фізичних осіб або їй надано відстрочку платежів (surseance van betaling), то обов’язок покладається на куратора, на довірчого керуючого або на дитину за сприяння довірчого керуючого відповідно.

3.

Якщо за згодою судді кантонального суду було прийнято рішення про відмову від подання заяви (verzoek), зазначеної у статтях 19, 20, 21 та 22, така заява не може бути подана згодом. У своєму рішенні про надання згоди суддя кантонального суду може визначити інше.

1.

Indien een minderjarig kind een bevoegdheid heeft als in de artikelen 19, 20, 21 en 22 bedoeld, dient zijn wettelijke vertegenwoordiger binnen drie maanden na het verkrijgen van de bevoegdheid aan de kantonrechter schriftelijk zijn voornemen met betrekking tot de uitoefening van die bevoegdheid mede te delen. Heeft het kind geen wettelijke vertegenwoordiger, dan loopt deze termijn vanaf de dag van de benoeming. De kantonrechter verleent zijn goedkeuring aan het voornemen of onthoudt deze daaraan, rekening houdende naar billijkheid met de belangen van het kind, de andere kinderen aan wie de bevoegdheid eveneens toekomt en van degene jegens wie de bevoegdheid bestaat. Hij kan aan de goedkeuring voorwaarden verbinden. Zo nodig neemt de kantonrechter een eigen beslissing.

2.

Hetzelfde geldt indien het kind meerderjarig is doch het vrije beheer over zijn vermogen niet heeft. Staat de in artikel 13 lid 3 bedoelde geldvordering onder een bewind, dan wordt een in lid 1 bedoelde bevoegdheid uitgeoefend overeenkomstig de regels die voor het desbetreffende bewind gelden. Is het kind in staat van faillissement verklaard, is ten aanzien van hem de schuldsaneringsregeling natuurlijke personen van toepassing verklaard dan wel aan hem surseance van betaling verleend, dan rust de verplichting op de curator, op de bewindvoerder, onderscheidenlijk op het kind met medewerking van de bewindvoerder.

3.

Indien met goedkeuring van de kantonrechter is afgezien van het doen van een verzoek als genoemd in de artikelen 19, 20, 21 en 22, kan zodanig verzoek nadien niet alsnog worden gedaan. Bij zijn goedkeuring kan de kantonrechter anders bepalen.