Стаття 2:452
чиннаРічна звітність та звіт керівництва · Судочинство
За заявою Фонду «Управління фінансових ринків» (Stichting Autoriteit Financiële Markten) палата з питань підприємництва апеляційного суду в Амстердамі може наказати установі-емітенту цінних паперів, як це визначено в пункті b статті 1 Закону про нагляд за фінансовою звітністю (Wet toezicht financiële verslaggeving), надати заявнику додаткові роз’яснення щодо застосування приписів, чинних стосовно фінансової звітності, як це визначено в пункті d статті 1 Закону про нагляд за фінансовою звітністю, відповідно до або на підставі статті 3 Регламенту (ЄС) 1606/2002 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 19 липня 2002 року про застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (Офіційний вісник ЄС L 243), цього розділу, або частин другої, четвертої чи п’ятої статті 5:25c, частин другої або з четвертої по десяту включно статті 5:25d, статті 5:25e, частини першої статті 5:25v або статті 5:25w Закону про фінансовий нагляд (Wet op het financieel toezicht).
Заява має бути мотивованою і може бути подана, з дотриманням положень статей з 2 по 4 включно Закону про нагляд за фінансовою звітністю (Wet toezicht financiële verslaggeving), протягом дев'яти місяців після:
день надсилання до Фундації Управління фінансових ринків (Stichting Autoriteit Financiële Markten) документів, зазначених у підпунктах 1°, 2° та 3° пункту «d» статті 1 Закону про нагляд за фінансовою звітністю, на підставі частин першої та четвертої статті 5:25o Закону про фінансовий нагляд;
день надсилання до Фундації Управління фінансових ринків (Stichting Autoriteit Financiële Markten) документів, зазначених у пункті d підпунктах з 4° по 8° статті 1 Закону про нагляд за фінансовою звітністю (Wet toezicht financiële verslaggeving), на підставі частини п'ятої статті 5:25m Закону про фінансовий нагляд (Wet op het financieel toezicht);
день, у який річну звітність було оприлюднено, як передбачено пунктом 1 статті 394, якщо це стосується установи-емітента цінних паперів зі статутним місцезнаходженням у Нідерландах, чиї цінні папери допущені до торгівлі виключно в системі, порівнянній з регульованим ринком, у державі, що не є державою-членом.
Пункти 1 та 2 статті 450 застосовуються відповідно. Інші зацікавлені особи, ніж юридична особа, товариство, установа-емітент цінних паперів або інституція спільного інвестування, зазначені в пункті 1 статті 447, яких стосується заява (verzoek), не викликаються та не можуть подавати відзив.
Якщо палата з питань підприємництва (ondernemingskamer) задовольняє заяву, вона може надати установі-емітенту цінних паперів наказ щодо способу, у який остання має надати додаткові пояснення стосовно застосування положень, зазначених у першому пункті. Установа-емітент цінних паперів зобов'язана надати додаткові пояснення з дотриманням цього наказу.
Палата у справах підприємств (Ondernemingskamer) може встановити, що у випадку або доти, доки установа-емітент цінних паперів не виконує наказ, установа-емітент цінних паперів сплачує на користь Фундації «Управління фінансових ринків» (Stichting Autoriteit Financiële Markten) грошовий штраф (dwangsom), розмір якого визначається Палатою у справах підприємств. Статті з 611a по 611i включно Цивільного процесуального кодексу (Wetboek van Burgerlijke Rechtsvordering) застосовуються за аналогією.
Op verzoek van de Stichting Autoriteit Financiële Markten kan de ondernemingskamer van het gerechthof te Amsterdam een effectenuitgevende instelling als bedoeld in artikel 1, onderdeel b, van de Wet toezicht financiële verslaggeving bevelen aan de verzoeker een nadere toelichting omtrent de toepassing van de bij of krachtens artikel 3 van verordening (EG) 1606/2002 van het Europees Parlement en Raad van de Europese Unie van 19 juli 2002 betreffende de toepassing van internationale standaarden voor jaarrekeningen (PbEG L 243), deze titel, of de artikelen 5:25c, tweede, vierde of vijfde lid, 5:25d, tweede of vierde tot en met tiende lid, 5:25e, artikel 5:25v, eerste lid, of artikel 5:25w van de Wet op het financieel toezicht geldende voorschriften in de financiële verslaggeving als bedoeld in artikel 1, onderdeel d, van de Wet toezicht financiële verslaggeving te verschaffen.
Het verzoek wordt met redenen omkleed en kan, met inachtneming van het in de artikelen 2 tot en met 4 van de Wet toezicht financiële verslaggeving bepaalde, worden gedaan tot negen maanden na:
de dag van toezending aan de Stichting Autoriteit Financiële Markten van de in artikel 1, onderdeel d, onder 1°, 2° en 3°, van de Wet toezicht financiële verslaggeving bedoelde stukken op grond van artikel 5:25o, eerste en vierde lid, van de Wet op het financieel toezicht;
de dag van toezending aan de Stichting Autoriteit Financiële Markten van de in artikel 1, onderdeel d, onder 4° tot en met 8°, van de Wet toezicht financiële verslaggeving bedoelde stukken op grond van artikel 5:25m, vijfde lid, van de Wet op het financieel toezicht;
de dag waarop de jaarrekening is openbaar gemaakt, bedoeld in artikel 394 lid 1, indien het een effectenuitgevende instelling betreft met statutaire zetel in Nederland, waarvan effecten alleen zijn toegelaten tot de handel op een met een gereglementeerde markt vergelijkbaar systeem in een staat die geen lidstaat is.
De leden 1 en 2 van artikel 450 zijn van overeenkomstige toepassing. Andere belanghebbenden dan de rechtpersoon, vennootschap, effectenuitgevende instelling of beleggingsinstelling, bedoeld in artikel 447, lid 1, waarop het verzoek betrekking heeft, worden niet opgeroepen en kunnen geen verweerschrift indienen.
Indien de ondernemingskamer het verzoek toewijst, kan zij aan de effectenuitgevende instelling een bevel geven omtrent de wijze waarop deze een nadere toelichting omtrent de toepassing van de in het eerste lid bedoeld voorschriften verschaft. De effectenuitgevende instelling is verplicht met inachtneming van het bevel de nadere toelichting te verschaffen.
De ondernemingskamer kan bepalen dat, indien of zolang de effectenuitgevende instelling niet voldoet aan het bevel, de effectenuitgevende instelling aan de Stichting Autoriteit Financiële Markten een door de ondernemingskamer vast te stellen dwangsom verbeurt. De artikelen 611a tot en met 611i van het Wetboek van Burgerlijke Rechtsvordering zijn van overeenkomstige toepassing.