Стаття 1:253q
чиннаБатьківська влада над неповнолітніми дітьми · Загальні положення про здійснення батьківської влади обома батьками або одним із них
Якщо один із батьків, які спільно здійснюють батьківську владу над своїми неповнолітніми дітьми, є недієздатним щодо цього на одній із підстав, зазначених у статті 246, інший з батьків здійснює батьківську владу над дітьми одноособово. Якщо підстава недієздатності відпала, спільна батьківська влада поновлюється в силу закону.
Якщо обоє батьків, які спільно здійснюють батьківську владу над своїми неповнолітніми дітьми, є недієздатними для цього на одній із підстав, зазначених у статті 246, суд призначає опікуна.
Якщо один із батьків, який одноособово здійснює батьківську владу, є недієздатним для цього на одній із підстав, зазначених у статті 246, суд покладає здійснення батьківської влади на іншого з батьків, за винятком випадків, коли суд вважає, що інтереси неповнолітнього перешкоджають цьому. У такому разі він призначає опікуна.
Рішення, зазначені у другому та третьому абзацах, виносяться за заявою (verzoek) одного з батьків, кровних родичів або родичів по шлюбу (aanverwanten) неповнолітнього, ради у справах захисту дітей, сертифікованої установи, зазначеної у статті 1.1 Закону про молодь, юридичної особи, визнаної для цієї мети Нашим Міністром безпеки та юстиції відповідно до положень першого абзацу статті 256 та другого абзацу статті 302, або за ініціативою суду (ambtshalve).
Коли підстава недієздатності щодо того з батьків, хто здійснював батьківську опіку одноособово, відпала, суд за його заявою знову покладає на цього з батьків батьківську опіку, за винятком випадків, коли суд дійде висновку, що інтереси неповнолітнього перешкоджають цьому. За заявою батьків або одного з них суд може покласти на батьків спільне здійснення батьківської опіки.
Wanneer een van de ouders die gezamenlijk het gezag over hun minderjarige kinderen uitoefenen, op een der in artikel 246 genoemde gronden daartoe onbevoegd is, oefent de andere ouder alleen het gezag over de kinderen uit. Wanneer de grond van de onbevoegdheid is weggevallen, herleeft van rechtswege het gezamenlijke gezag.
Wanneer beide ouders die gezamenlijk het gezag over hun minderjarige kinderen uitoefenen, daartoe op een der in artikel 246 genoemde gronden onbevoegd zijn, benoemt de rechtbank een voogd.
Wanneer een ouder die alleen het gezag uitoefent, op een der in artikel 246 genoemde gronden daartoe onbevoegd is, belast de rechtbank de andere ouder met het gezag, tenzij de rechter oordeelt dat het belang van de minderjarige zich hiertegen verzet. Alsdan benoemt zij een voogd.
De in het tweede en derde lid bedoelde beslissingen worden gegeven op verzoek van een ouder, bloed- of aanverwanten van de minderjarige, de raad voor de kinderbescherming, de gecertificeerde instelling, bedoeld in artikel 1.1 van de Jeugdwet, een rechtspersoon een daartoe door Onze Minister van Veiligheid en Justitie aanvaarde rechtspersoon als bedoeld in artikel 256, eerste lid, en artikel 302, tweede lid, of ambtshalve.
Wanneer de grond van de onbevoegdheid ten aanzien van de ouder die het gezag alleen uitoefende, is vervallen, belast de rechtbank deze ouder op zijn verzoek wederom met het gezag tenzij de rechtbank oordeelt dat het belang van de minderjarige zich hiertegen verzet. Op verzoek van de ouders of een van hen kan hij de ouders gezamenlijk met het gezag belasten.