Стаття 6:3
чиннаБатьківська відпустка · § Форма дозволу
Працівник, як це передбачено статтею 3:6, частиною першою, вступною частиною та підпунктом «а», протягом періоду, поки дитина не досягла віку одного року, має право на виплату за період, що становить щонайбільше дев'ятикратну тривалість робочого часу на тиждень, протягом якого він використовує відпустку, передбачену статтею 6:1, частиною першою. Якщо працівник використовує відпустку, передбачену статтею 6:1, частиною другою, у зв'язку з усиновленою дитиною або дитиною, що перебуває під опікою, право на виплату, всупереч попередньому реченню, існує протягом першого року після дня фактичного прийняття на усиновлення або як дитини під опікою, і за умови, що дитина ще не досягла віку восьми років.
Якщо працівник з одного й того самого часу набуває сімейно-правових відносин з більш ніж однією дитиною або якщо працівник з метою усиновлення з одного й того самого часу бере на себе догляд та виховання більш ніж однієї дитини, право на виплату існує стосовно кожної з цих дітей. Якщо працівник з метою прийняття прийомної дитини з одного й того самого часу бере на себе догляд та виховання більш ніж однієї дитини, право на виплату існує лише один раз.
Виплата становить 70% від денної заробітної плати працівника за день, зазначеної у статті 3:6, частина перша, вступна частина та підпункт «a» закону, але не більше 70% від суми, зазначеної у статті 17, частина перша, Закону про фінансування соціального страхування, стосовно розрахункового періоду заробітної плати тривалістю один день.
Денна заробітна плата, зазначена у третьому абзаці, розраховується на основі 1/261 частини заробітної плати, зазначеної у главі 3 Закону про фінансування соціального страхування (Wet financiering sociale verzekeringen), яку працівник отримав протягом річного періоду, що закінчується в останній день другого звітного періоду, що передує звітному періоду, у якому виникло право на виплату, на підставі трудового договору або публічно-правового призначення, з якого виникло це право.
Загальним розпорядженням уряду встановлюються детальні та, за необхідності, відмінні правила щодо визначення та перегляду денної заробітної плати, зокрема щодо визначення та перегляду денної заробітної плати у випадках, коли працівник працював у свого роботодавця менше одного року.
До встановленої на підставі цієї статті денної заробітної плати відповідним чином застосовується стаття 16 Закону про страхування на випадок хвороби (Ziektewet).
Працівник, чиї трудові відносини не вважаються трудовими відносинами на підставі статті 6 Закону про страхування на випадок хвороби (Ziektewet) і який виключно з цієї причини не вважається працівником у розумінні цього Закону, має право на виплату, зазначену в першому або другому абзаці. Розмір виплати становить 70% від заробітної плати, зазначеної у статті 8, перший абзац, пункт b, Закону про мінімальну заробітну плату та мінімальну відпускну допомогу, пропорційно до погодженої тривалості робочого часу на тиждень, якщо його право на виплату не може бути встановлено відповідно до третього — шостого абзаців. При розрахунку виплати за основу береться тривалість робочого часу 36 годин на тиждень.
Виплата, передбачена цією статтею, не здійснюється, якщо за той самий період існує право на виплату у зв’язку з вагітністю та пологами, або усиновленням чи прийомним доглядом, як це передбачено главою 3, або виплату у зв’язку з додатковою відпусткою при народженні дитини, як це передбачено главою 4.
Een werknemer als bedoeld in artikel 3:6, eerste lid, aanhef en onderdeel a, heeft gedurende de periode dat het kind de leeftijd van een jaar nog niet heeft bereikt recht op uitkering over een periode van ten hoogste negen maal de arbeidsduur per week, waarin hij het verlof, bedoeld in artikel 6:1, eerste lid, geniet. Indien de werknemer verlof als bedoeld in artikel 6:1, tweede lid, geniet in verband met een geadopteerd kind of een pleegkind, bestaat het recht op uitkering in afwijking van de vorige zin gedurende het eerste jaar na de dag van de feitelijke opneming ter adoptie of als pleegkind en voor zover het kind de leeftijd van acht jaren nog niet heeft bereikt.
Indien de werknemer met ingang van hetzelfde tijdstip tot meer dan één kind in familierechtelijke betrekking komt te staan of indien de werknemer met het oog op adoptie met ingang van hetzelfde tijdstip de verzorging en opvoeding van meer dan één kind op zich heeft genomen, bestaat er ten aanzien van ieder van die kinderen recht op uitkering. Indien de werknemer met het oog op een pleegkind met ingang van hetzelfde tijdstip de verzorging en opvoeding van meer dan één kind op zich heeft genomen bestaat er slechts recht op één keer een uitkering.
De uitkering bedraagt per dag 70% van het dagloon van de werknemer, bedoeld in artikel 3:6, eerste lid, aanhef en onderdeel a, van de wet, doch ten hoogste 70% van het bedrag, bedoeld in artikel 17, eerste lid, van de Wet financiering sociale verzekeringen, met betrekking tot een loontijdvak van een dag.
Het dagloon, bedoeld in het derde lid, wordt berekend aan de hand van 1/261 deel van het loon, bedoeld in hoofdstuk 3 van de Wet financiering sociale verzekeringen, dat de werknemer in de periode van een jaar, die eindigt op de laatste dag van het tweede aangiftetijdvak voorafgaande aan het aangiftetijdvak, waarin het recht op de uitkering is ontstaan, verdiende op grond van de arbeidsovereenkomst of de publiekrechtelijke aanstelling waaruit dat recht is ontstaan.
Bij algemene maatregel van bestuur worden ten aanzien van de vaststelling en de herziening van het dagloon nadere en zo nodig afwijkende regels gesteld, onder meer over de vaststelling en de herziening van het dagloon wanneer de werknemer korter dan een jaar heeft gewerkt bij zijn werkgever.
Op een op grond van dit artikel vastgesteld dagloon is artikel 16 van de Ziektewet van overeenkomstige toepassing.
Een werknemer wiens arbeidsverhouding niet wordt beschouwd als dienstbetrekking op grond van artikel 6 van de Ziektewet en die uitsluitend om die reden niet wordt aangemerkt als werknemer in de zin van die wet, heeft recht op een uitkering als bedoeld in het eerste of tweede lid. De uitkering bedraagt naar rato van de overeengekomen arbeidsduur per week 70% van het loon, bedoeld in artikel 8, eerste lid, onderdeel b, van de Wet minimumloon en minimumvakantiebijslag, indien zijn recht op uitkering niet kan worden vastgesteld overeenkomstig het derde tot en met zesde lid. Bij de berekening van de uitkering wordt uitgegaan van een arbeidsduur van 36 uren per week.
Een uitkering als bedoeld in dit artikel wordt niet uitbetaald als over dezelfde periode recht bestaat op een uitkering in verband met zwangerschap en bevalling dan wel adoptie of pleegzorg als bedoeld in hoofdstuk 3 of een uitkering in verband met aanvullend geboorteverlof als bedoeld in hoofdstuk 4.