Стаття 8
чиннаTer beschikking stellen van arbeidskrachten
Працівник, який не був наданий у розпорядження в межах пейролінгу (payrolling), має право принаймні на такі самі умови праці, які застосовуються до працівників, що працюють на рівнозначних або еквівалентних посадах за трудовим договором на підприємстві, де здійснюється надання працівника у розпорядження:
стосовно заробітної плати та інших виплат;
на підставі колективного трудового договору або інших ненормативних положень загального характеру, що діють на підприємстві, де здійснюється надання працівника у розпорядження, стосовно робочого часу, включаючи надурочні роботи, час відпочинку, роботу в нічну зміну, перерви, тривалість відпустки та роботу у святкові дні.
Якщо на підприємстві, де здійснюється надання робочої сили, немає працівників, які обіймають рівнозначні або еквівалентні посади, працівник має право принаймні на такі самі умови праці, зазначені у першому абзаці, які застосовуються до працівників, що працюють на рівнозначних або еквівалентних посадах у секторі професійної або господарської діяльності, у якому здійснює діяльність це підприємство.
Перший та другий абзаци застосовуються відповідним чином щодо:
приписи щодо захисту вагітних працівників, працівників, які годують дитину груддю, дітей та неповнолітніх працівників, а також щодо сприяння рівному поводженню з чоловіками та жінками; та
заходи щодо боротьби з дискримінацією за ознакою статі, раси, релігії чи світогляду, інвалідності, віку або сексуальної орієнтації,
які застосовуються на підставі колективного трудового договору або інших ненормативних положень загального характеру, що є чинними на підприємстві, де здійснюється надання працівника у розпорядження.
Колективним трудовим договором може бути передбачено відступ від першої — третьої частин. Якщо період, протягом якого здійснюється відступ, обмежений за тривалістю, договір передбачає положення, на підставі яких запобігається зловживання шляхом послідовних періодів надання робочої сили. Якщо йдеться про колективний договір, що застосовується на підприємстві, де відбувається надання робочої сили, такий договір містить положення, на підставі яких роботодавець зобов’язаний переконатися, що надані його підприємству працівники виконують роботу на умовах праці, зазначених у першій частині, які для цих працівників передбачені цим договором.
Наданий у розпорядження працівник, який також є наданим у розпорядження в розумінні статті 1, частини першої, пункту 3 Закону про умови праці відряджених працівників у Європейському Союзі, всупереч статті 2а, частинам першій та четвертій Закону про загальнообов’язкове та необов’язкове визнання положень колективних трудових договорів, має право принаймні на умови праці на підставі положень колективного трудового договору, визнаних загальнообов’язковими, які надавач послуг зобов’язаний застосовувати, за винятком положень щодо процедур, формальностей та умов укладення та припинення трудового договору, а також щодо додаткових професійних пенсійних схем.
Якщо на підставі четвертої частини було відступлено від положень у колективному трудовому договорі, який застосовується до підприємства, де відбувається надання працівника у розпорядження, то працівник, зазначений у п'ятій частині, всупереч статті 2а, першої та четвертої частин, Закону про загальнообов'язкове застосування та визнання нечинними положень колективних трудових договорів, має право принаймні на умови праці, передбачені цими відступними положеннями.
De arbeidskracht, die niet in het kader van payrolling ter beschikking is gesteld, heeft recht op ten minste dezelfde arbeidsvoorwaarden als die welke gelden voor werknemers werkzaam in gelijke of gelijkwaardige functies in dienst van de onderneming waar de terbeschikkingstelling plaatsvindt:
met betrekking tot het loon en overige vergoedingen;
op grond van een collectieve arbeidsovereenkomst of andere niet wettelijke bepalingen van algemene strekking die van kracht zijn binnen de onderneming waar de terbeschikkingstelling plaatsvindt, met betrekking tot de arbeidstijden, daaronder begrepen overwerk, rusttijden, arbeid in nachtdienst, pauzes, de duur van vakantie en het werken op feestdagen.
Indien de onderneming, waar de terbeschikkingstelling plaatsvindt, geen werknemers in dienst heeft in gelijke of gelijkwaardige functies, heeft de arbeidskracht recht op ten minste dezelfde arbeidsvoorwaarden, bedoeld in het eerste lid, als die gelden voor werknemers werkzaam in gelijke of gelijkwaardige functies in de sector van het beroeps- of bedrijfsleven, waarin die onderneming werkzaam is.
Het eerste en tweede lid zijn van overeenkomstige toepassing met betrekking tot:
de voorschriften ter bescherming van zwangere werknemers, van werknemers die een borstkind voeden, kinderen en jeugdige werknemers en ter bevordering van de gelijke behandeling van mannen en vrouwen; en
de maatregelen ter bestrijding van discriminatie op grond van geslacht, ras, godsdienst of levensovertuiging, handicap, leeftijd of seksuele gerichtheid,
die gelden op grond van een collectieve arbeidsovereenkomst of andere niet wettelijke bepalingen van algemene strekking die van kracht zijn binnen de onderneming waar de terbeschikkingstelling plaatsvindt.
Bij collectieve arbeidsovereenkomst kan worden afgeweken van het eerste tot en met het derde lid. Indien de periode gedurende welke wordt afgeweken in duur is beperkt, voorziet de overeenkomst in een regeling op grond waarvan misbruik door elkaar opvolgende perioden van terbeschikkingstelling wordt voorkomen. Indien het een collectieve overeenkomst betreft die van toepassing is op de onderneming waar de terbeschikkingstelling plaatsvindt, bevat die overeenkomst bepalingen op grond waarvan een werkgever zich ervan moet verzekeren dat de aan zijn onderneming ter beschikking gestelde arbeidskrachten de arbeid verrichten tegen de arbeidsvoorwaarden, genoemd in het eerste lid, die voor deze arbeidskrachten bij die overeenkomst zijn voorgeschreven.
De ter beschikking gestelde arbeidskracht, die tevens ter beschikking is gesteld in de zin van artikel 1, eerste lid, onderdeel 3, van de Wet arbeidsvoorwaarden gedetacheerde werknemers in de Europese Unie, heeft in afwijking van artikel 2a, eerste en vierde lid, van de Wet op het algemeen verbindend en het onverbindend verklaren van bepalingen van collectieve arbeidsovereenkomsten, recht op ten minste de arbeidsvoorwaarden op grond van de algemeen verbindend verklaarde bepalingen van de collectieve arbeidsovereenkomst die de dienstverrichter moet toepassen, met uitzondering van de bepalingen inzake procedures, formaliteiten en voorwaarden van de sluiting en de beëindiging van de arbeidsovereenkomst en inzake aanvullende bedrijfspensioenregelingen.
Indien op grond van het vierde lid is afgeweken bij collectieve arbeidsovereenkomst die van toepassing is op de onderneming waar de terbeschikkingstelling plaatsvindt, heeft de arbeidskracht, bedoeld in het vijfde lid, in afwijking van artikel 2a, eerste en vierde lid, van de Wet op het algemeen verbindend en het onverbindend verklaren van bepalingen van collectieve arbeidsovereenkomsten, recht op ten minste de arbeidsvoorwaarden op grond van deze afwijkende bepalingen.