Стаття 3
чиннаЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Ця директива застосовується до громадян третіх країн, які подають заяву на отримання доступу до території держави-члена з метою працевлаштування на висококваліфіковану роботу в розумінні цієї директиви.
2. Ця директива не застосовується до:
а) громадяни третіх країн, які мають право перебувати в державі-члені на підставі тимчасового захисту або які подали відповідну заяву та очікують на рішення щодо свого статусу;
b) громадяни третіх країн, які користуються міжнародним захистом на підставі Директиви Ради 2004/83/ЄС від 29 квітня 2004 року про мінімальні стандарти визнання громадян третіх країн або осіб без громадянства біженцями або особами, які з інших причин потребують міжнародного захисту, а також про зміст наданого захисту (15), або які на підставі цієї Директиви подали заяву про надання міжнародного захисту, щодо якої ще не було прийнято остаточного рішення;
c) громадяни третіх країн, які користуються захистом відповідно до національного законодавства, міжнародних зобов’язань або правової практики відповідної держави-члена, або які подали заяву на отримання захисту відповідно до національного законодавства, міжнародних зобов’язань або правової практики держав-членів і щодо заяви яких не було прийнято остаточного рішення;
d) громадяни третіх країн, які подають заяву на отримання дозволу на проживання в державі-члені як дослідники у значенні Директиви 2005/71/ЄС з метою реалізації дослідницького проекту;
е) громадяни третіх країн, які є членами сім’ї громадян Союзу, що здійснюють або здійснювали своє право на вільне пересування в межах Співтовариства відповідно до Директиви 2004/38/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 року про право громадян Союзу та членів їхніх сімей вільно пересуватися та проживати на території держав-членів (16);
f) громадяни третіх країн, які мають статус довгострокового резидента в державі-члені відповідно до Директиви 2003/109/ЄС та здійснюють своє право на проживання в іншій державі-члені з метою провадження там економічної діяльності як наймані працівники або самозайняті особи;
g) громадяни третіх країн, які в’їжджають до держави-члена на підставі міжнародних угод, що полегшують доступ та тимчасове перебування певних категорій фізичних осіб у зв’язку з торгівлею та інвестиціями;
h) громадяни третіх країн, допущені на територію держави-члена як сезонні працівники;
i) громадяни третіх країн, чиє видворення було призупинено з фактичних або юридичних підстав;
j) громадяни третіх країн, на яких поширюється дія Директиви 96/71/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 1996 року про відрядження працівників у межах надання послуг (17), доки вони перебувають у відрядженні на території відповідної держави-члена.
Крім того, ця директива не застосовується до громадян третіх країн та членів їхніх сімей, які, незалежно від їхнього громадянства, на підставі угод між Співтовариством та його державами-членами і цими країнами, користуються правами щодо вільного пересування, які є рівнозначними правам громадян Союзу.
3. Ця директива не зачіпає будь-яких угод між Співтовариством та/або його державами-членами та однією або кількома третіми країнами, в яких, з метою захисту людських ресурсів у країнах, що розвиваються, та задля забезпечення етичної політики найму, визначено, які професії не підпадають під дію цієї директиви, оскільки у відповідних секторах країн, що розвиваються, які є сторонами угоди, спостерігається дефіцит робочої сили.
4. Ця директива не зачіпає право держав-членів видавати інші посвідки на проживання, ніж європейська блакитна карта, для виконання будь-якого виду робіт. Такі посвідки на проживання не надають права на проживання в інших державах-членах, як це визначено в цій директиві.
1. Deze richtlijn is van toepassing op onderdanen van derde landen die een aanvraag indienen om toegang te krijgen tot het grondgebied van een lidstaat met het oog op een hooggekwalificeerde baan in de zin van deze richtlijn.
2. Deze richtlijn is niet van toepassing op:
a) onderdanen van derde landen die in een lidstaat mogen verblijven op basis van tijdelijke bescherming of die een aanvraag in die zin hebben ingediend en in afwachting zijn van een besluit over hun status;
b) onderdanen van derde landen die uit hoofde van Richtlijn 2004/83/EG van de Raad van 29 april 2004 inzake minimumnormen voor de erkenning van onderdanen van derde landen en staatlozen als vluchteling of als persoon die anderszins internationale bescherming behoeft, en de inhoud van de verleende bescherming (15) internationale bescherming genieten of uit hoofde van die richtlijn een aanvraag hebben ingediend om in aanmerking te komen voor internationale bescherming, waarover nog geen definitieve beslissing is gegeven;
c) onderdanen van derde landen die bescherming genieten overeenkomstig de nationale wetgeving, internationale verplichtingen of de rechtspraktijk van de betrokken lidstaat of die een aanvraag hebben ingediend voor bescherming overeenkomstig de nationale wetgeving, internationale verplichtingen of de rechtspraktijk van de lidstaten en over wier aanvraag geen definitief besluit is genomen;
d) onderdanen van derde landen die een aanvraag indienen om als onderzoeker in de zin van Richtlijn 2005/71/EG in een lidstaat te mogen verblijven om een onderzoeksproject uit te voeren;
e) onderdanen van derde landen die gezinslid zijn van burgers van de Unie die hun recht van vrij verkeer binnen de Gemeenschap uitoefenen of hebben uitgeoefend overeenkomstig Richtlijn 2004/38/EG van het Europees Parlement en de Raad van 29 april 2004 betreffende het recht van vrij verkeer en verblijf op het grondgebied van de lidstaten voor de burgers van de Unie en hun familieleden (16);
f) onderdanen van derde landen die de status van langdurig ingezetene in een lidstaat hebben overeenkomstig Richtlijn 2003/109/EG en hun recht uitoefenen om in een andere lidstaat te verblijven om daar een economische activiteit als werknemer of zelfstandige te verrichten;
g) onderdanen van derde landen die een lidstaat binnenkomen op grond van internationale overeenkomsten die de toegang en het tijdelijk verblijf van bepaalde categorieën natuurlijke personen in verband met handel en investeringen gemakkelijker maken;
h) onderdanen van derde landen die als seizoensarbeider zijn toegelaten tot het grondgebied van een lidstaat;
i) onderdanen van derde landen wier uitzetting op feitelijke of juridische gronden is opgeschort;
j) onderdanen van derde landen die onder Richtlijn 96/71/EG van het Europees Parlement en de Raad van 16 december 1996 betreffende de terbeschikkingstelling van werknemers met het oog op het verrichten van diensten (17) vallen, zolang deze op het grondgebied van de betrokken lidstaat ter beschikking zijn gesteld.
Bovendien is deze richtlijn niet van toepassing op onderdanen van derde landen en hun gezinsleden die, ongeacht hun nationaliteit, op grond van overeenkomsten tussen de Gemeenschap en haar lidstaten en die landen, rechten inzake vrij verkeer genieten die gelijkwaardig zijn aan die van de burgers van de Unie.
3. Deze richtlijn doet geen afbreuk aan eventuele overeenkomsten tussen de Gemeenschap en/of haar lidstaten en een of meer derde landen waarin, om de menselijke hulpbronnen in de ontwikkelingslanden te beschermen, met het oog op een ethisch wervingsbeleid wordt bepaald welke beroepen niet onder deze richtlijn vallen omdat in de overeenkomstsluitende ontwikkelingslanden de betrokken sectoren te kampen hebben met een tekort aan arbeidskrachten.
4. Deze richtlijn doet niets af aan het recht van de lidstaten om, voor het verrichten van eender welk soort werk, andere verblijfsvergunningen dan een Europese blauwe kaart af te geven. Dergelijke verblijfsvergunningen verlenen geen recht op verblijf in de andere lidstaten als bepaald in deze richtlijn.