Стаття 299b
чиннаПроцедура реструктуризації боргів фізичних осіб (Schuldsaneringsregeling natuurlijke personen) · Гомологація приватної угоди
Кредитор, який має право притримання на річ, що належить боржнику, не втрачає цього права внаслідок оголошення про застосування процедури реструктуризації боргів (schuldsaneringsregeling).
Управитель може, тією мірою, якою це відповідає інтересам майнової маси, повернути річ до майнової маси шляхом задоволення вимоги, щодо якої може бути здійснено право притримання.
Кредитор може встановити керуючому майном розумний строк для переходу до застосування частини другої. Якщо керуючий майном не повернув річ до майнової маси протягом цього строку, кредитор може продати її з відповідним застосуванням положень щодо безпосереднього звернення стягнення (parate executie) заставодержателем або, якщо це стосується майна, що підлягає реєстрації (registergoed), положень щодо безпосереднього звернення стягнення іпотекодержателем. Суддя-комісар (rechter-commissaris) уповноважений за заявою керуючого майном продовжувати цей строк один або кілька разів.
Якщо це стосується майна, що підлягає реєстрації, то кредитор зобов'язаний, під страхом втрати права на позасудове звернення стягнення, протягом чотирнадцяти днів після закінчення строку, зазначеного в частині третій, повідомити управителя шляхом вручення акта судового виконавця про те, що він приступає до звернення стягнення, та забезпечити реєстрацію цього акта в публічних реєстрах.
Керуючий майном може встановити кредитору, який відповідно до частини третьої може реалізувати право на позасудове звернення стягнення (recht van parate executie), розумний строк для його реалізації. Якщо кредитор не продав річ протягом цього строку, керуючий майном може витребувати її та продати із застосуванням статті 326 або частини другої статті 347, без шкоди для переважного права, наданого кредитору статтею 292 Книги 3 Цивільного кодексу. Суддя-наглядач (rechter-commissaris) уповноважений за заявою кредитора продовжити цей строк один або кілька разів.
De schuldeiser die retentierecht heeft op een aan de schuldenaar toebehorende zaak, verliest dit recht niet door het van toepassing verklaren van de schuldsaneringsregeling.
De bewindvoerder kan, voorzover dit in het belang is van de boedel, de zaak in de boedel terugbrengen door voldoening van de vordering waarvoor het retentierecht kan worden uitgeoefend.
De schuldeiser kan de bewindvoerder een redelijke termijn stellen om tot toepassing van het tweede lid over te gaan. Heeft de bewindvoerder niet binnen deze termijn de zaak in de boedel teruggebracht, dan kan de schuldeiser haar verkopen met overeenkomstige toepassing van de bepalingen betreffende parate executie door een pandhouder of, als het een registergoed betreft, die betreffende parate executie door een hypotheekhouder. De rechter-commissaris is bevoegd de termijn op verzoek van de bewindvoerder een of meermalen te verlengen.
Betreft het een registergoed, dan dient de schuldeiser, op straffe van verval van het recht van parate executie, binnen veertien dagen na het verstrijken van de in het derde lid bedoelde termijn, aan de bewindvoerder bij exploot aan te zeggen dat hij tot executie overgaat, en dit exploot in de openbare registers te doen inschrijven.
De bewindvoerder kan de schuldeiser die overeenkomstig het derde lid het recht van parate executie kan uitoefenen, een redelijk termijn stellen daartoe over te gaan. Heeft de schuldeiser de zaak niet binnen deze termijn verkocht, dan kan de bewindvoerder haar opeisen en met toepassing van artikel 326 of 347, tweede lid, verkopen, onverminderd de voorrang, aan de schuldeiser in artikel 292 van Boek 3 van het Burgerlijk Wetboek toegekend. De rechter-commissaris is bevoegd de termijn op verzoek van de schuldeiser een of meermalen te verlengen.