Стаття 230
чиннаВідстрочка платежу (surseance van betaling) · Про надання відстрочки платежу (surseance van betaling) та її наслідки
Протягом дії відстрочки платежів (surseance) боржник не може бути примушений до сплати своїх боргів, зазначених у статті 233, і всі розпочаті виконавчі дії щодо стягнення цих боргів залишаються зупиненими.
Накладені арешти втрачають чинність, а боржник, який перебуває під вартою (gijzeling), звільняється з-під неї, щойно рішення про остаточне надання відстрочки платежів (surseance) або затвердження мирової угоди набрало законної сили, в обох випадках, якщо тільки суд за заявою керуючих вже не визначив для цього більш ранній момент. Реєстрація відповідного свідоцтва судді-комісара, яке підлягає видачі за заявою керуючих, уповноважує зберігача публічних реєстрів на погашення запису.
Положення попередніх частин не застосовуються щодо звернення стягнення та накладення арешту для задоволення вимог, з якими пов'язане переважне право, у тій частині, в якій це стосується майна, на яке поширюється таке переважне право.
Щодо боргів, до яких застосовується частина перша, стаття 36 застосовується відповідно.
Gedurende de surseance kan de schuldenaar niet tot betaling zijner in artikel 233 bedoelde schulden worden genoodzaakt en blijven alle tot verhaal van die schulden aangevangen executies geschorst.
De gelegde beslagen vervallen en de schuldenaar, die zich in gijzeling bevindt, wordt daaruit ontslagen, zodra de uitspraak, houdende definitieve verlening der surseance of homologatie van het akkoord, in kracht van gewijsde is gegaan, beide tenzij de rechtbank op verzoek van de bewindvoerders reeds een vroeger tijdstip daarvoor heeft bepaald. De inschrijving van een desbetreffende, op verzoek van de bewindvoerders af te geven verklaring van de rechter-commissaris, machtigt de bewaarder van de openbare registers tot doorhaling.
Het in de voorgaande leden bepaalde vindt geen toepassing ten aanzien van executies en beslagen ten behoeve van vorderingen waaraan voorrang is verbonden, voorzover het de goederen betreft, waarop de voorrang rust.
Ter zake van schulden waarvoor het eerste lid geldt, is artikel 36 van overeenkomstige toepassing.