Законодавство Нідерландів

Стаття 110

чинна

Про банкрутство · Про перевірку вимог кредиторів

Закон про банкрутство (Faillissementswet) · Титул I · Розділ 5 · Редакція діє з 2023-01-01

Оригінал
1.

Подання боргових вимог здійснюється куратором (curator) або куратору шляхом надання рахунку або іншої письмової заяви, в якій зазначається характер та сума вимоги, до якої додаються підтвердні документи або їх копія, а також відомості про те, чи заявляється право на привілей, заставу, іпотеку або право притримання.

2.

Кредитори мають право вимагати від куратора розписку.

3.

Якщо куратор уклав договір, передбачений частиною першою статті 907 Книги 7 Цивільного кодексу, який був визнаний судом обов'язковим, управомочені за договором особи, які не зробили повідомлення, передбаченого частиною другою статті 908 Книги 7 Цивільного кодексу, можуть пред'явити свою вимогу на підставі договору виключно у спосіб, визначений у цьому договорі. Договір, зазначений у першому реченні, у будь-якому разі передбачає можливість пред'явлення вимог за допомогою електронних засобів зв'язку. Відступаючи від положень частини шостої статті 907 Книги 7 Цивільного кодексу, договір, зазначений у першому реченні, може встановлювати, що вимога припиняється, якщо управомочена за договором особа не пред'явить цю вимогу протягом строку, що становить щонайменше три місяці після початку дня, наступного за днем, у який сплив строк, передбачений частиною другою статті 908 Книги 7 Цивільного кодексу. До вимог, зазначених у першому реченні, відповідно застосовуються статті 128, 133 та 136.

1.

De indiening der schuldvorderingen geschiedt door of bij de curator door de overlegging ener rekening of andere schriftelijke verklaring, aangevende de aard en het bedrag der vordering, vergezeld van de bewijsstukken of een afschrift daarvan, en van een opgave, of op voorrecht, pand, hypotheek of retentierecht aanspraak wordt gemaakt.

2.

De schuldeisers zijn bevoegd van de curator een ontvangbewijs te vorderen.

3.

Indien de curator een overeenkomst als bedoeld in artikel 907, eerste lid, van Boek 7 van het Burgerlijk Wetboek heeft gesloten die door de rechter verbindend is verklaard, kunnen de gerechtigden onder de overeenkomst die niet de in artikel 908, tweede lid, van Boek 7 van het Burgerlijk Wetboek bedoelde mededeling hebben gedaan, hun vordering krachtens de overeenkomst uitsluitend indienen op de wijze als in deze overeenkomst is bepaald. De overeenkomst als bedoeld in de eerste zin voorziet in ieder geval in de mogelijkheid tot indiening van vorderingen met behulp van een elektronisch communicatiemiddel. In afwijking van artikel 907, zesde lid, van Boek 7 van het Burgerlijk Wetboek kan de overeenkomst als bedoeld in de eerste zin, bepalen dat een vordering vervalt indien een gerechtigde onder de overeenkomst deze vordering niet indient binnen een termijn van ten minste drie maanden na de aanvang van de dag, volgende op die waarop de in artikel 908, tweede lid, van Boek 7 van het Burgerlijk Wetboek bedoelde termijn is verstreken. Op de vorderingen als bedoeld in de eerste zin, zijn de artikelen 128, 133 en 136 van overeenkomstige toepassing.