Стаття 6:230a
чиннаЗагальні положення про договори · Інформація про надавачів послуг та їхні послуги відповідно до Директиви про послуги
У цьому розділі під термінами розуміються:
споживач: фізична особа, яка є громадянином держави-члена або має права, надані їй актами Співтовариства, або юридична особа у розумінні статті 48 Договору, що заснована у державі-члені та яка користується або має намір скористатися послугою, незалежно від того, чи здійснюється це у професійних цілях;
компетентний орган: орган публічної влади, інший орган або посадова особа, що виконує наглядову, дозвільну або регуляторну роль щодо послуг;
центральний пункт: центральний пункт, як зазначено в частині першій статті 5 Закону про послуги (Dienstenwet);
послуга: економічна діяльність, інша ніж робота за наймом, яка зазвичай здійснюється за винагороду, як це передбачено статтею 50 Договору;
надавач послуг: фізична особа, яка є громадянином держави-члена, або юридична особа у розумінні статті 48 Договору, яка заснована в державі-члені та яка пропонує або надає послугу;
держава-член: держава-член Європейського Союзу або Європейського економічного простору;
дозвіл: рішення, висловлене прямо або мовчазною згодою, щодо доступу до послуги або її надання;
дозвільна система: процедура, що передбачає для надавача або отримувача послуг зобов'язання вжити заходів перед компетентним органом з метою отримання дозволу.
In deze afdeling wordt verstaan onder:
afnemer: natuurlijke persoon die onderdaan is van een lidstaat of die rechten heeft die hem door communautaire besluiten zijn verleend, of een rechtspersoon in de zin van artikel 48 van het Verdrag die in een lidstaat is gevestigd en, al dan niet voor beroepsdoeleinden, van een dienst gebruik maakt of wil maken;
bevoegde instantie: bestuursorgaan, een ander orgaan of een autoriteit, dat of die een toezichthoudende, vergunningverlenende of regelgevende rol vervult ten aanzien van diensten;
centraal loket: het centraal loket, bedoeld in artikel 5, eerste lid, van de Dienstenwet;
dienst: economische activiteit, anders dan in loondienst, die gewoonlijk tegen vergoeding geschiedt, als bedoeld in artikel 50 van het Verdrag;
dienstverrichter: natuurlijke persoon die onderdaan is van een lidstaat of een rechtspersoon in de zin van artikel 48 van het Verdrag, die in een lidstaat is gevestigd en die een dienst aanbiedt of verricht;
lidstaat: lidstaat van de Europese Unie of van de Europese Economische Ruimte;
vergunning: beslissing, uitdrukkelijk of stilzwijgend, over de toegang tot of de uitoefening van een dienst;
vergunningstelsel: procedure die voor een dienstverrichter of afnemer de verplichting inhoudt bij een bevoegde instantie stappen te ondernemen ter verkrijging van een vergunning.