Стаття 4:149
чиннаВиди останніх волевиявлень · Виконавці заповіту
Повноваження виконавця заповіту припиняються:
коли він завершив свою діяльність як таку;
спливом строку, якщо його було призначено на певний строк;
внаслідок його смерті, застосування до нього процедури реструктуризації боргів фізичних осіб, оголошення його банкрутом, встановлення над ним опіки (ondercuratelestelling) або внаслідок запровадження управління майном (bewind), як це передбачено Розділом 19 Книги 1, щодо одного або декількох об'єктів його майна;
коли спадщина має бути ліквідована відповідно до третього розділу шостої глави;
у випадках, визначених у заповіті;
шляхом звільнення, яке надається йому суддею кантонального суду (kantonrechter) з визначеного дня.
Звільнення надається йому або за власною заявою (verzoek), або з вагомих причин за заявою співвиконавця заповіту, спадкоємця чи прокуратури, або за ініціативою суду (ambtshalve). Під час проведення розгляду суддя кантонального суду (kantonrechter) може вжити тимчасових заходів та відсторонити виконавця заповіту.
Колишній виконавець заповіту залишається зобов'язаним вчиняти дії, які не можуть бути відкладені без шкоди для врегулювання спадщини, до того часу, поки особа, яка є повноважною здійснювати управління спадщиною після нього, не прийняла таке управління.
Якщо статус виконавця заповіту припиняється внаслідок його банкрутства або встановлення над ним опіки (ondercuratelestelling), то обов'язок, зазначений у попередньому пункті, покладається на куратора, якщо останньому відомо про виконання заповіту; якщо статус виконавця заповіту припиняється внаслідок застосування щодо нього процедури реструктуризації боргів фізичних осіб або встановлення адміністративного управління (onderbewindstelling) щодо одного чи кількох його об'єктів майна, то це саме положення застосовується до адміністративного керуючого (bewindvoerder), який діє у таких випадках. Якщо статус виконавця заповіту припиняється внаслідок його смерті, то спадкоємці зобов'язані, якщо їм відомо про виконання заповіту, повідомити про смерть виконавця заповіту спадкоємців особи, яка його призначила.
De taak van een executeur eindigt:
wanneer hij zijn werkzaamheden als zodanig heeft voltooid;
door tijdverloop, indien hij voor een bepaalde tijd was benoemd;
door zijn dood, het ten aanzien van hem van toepassing verklaren van de schuldsaneringsregeling natuurlijke personen, zijn faillietverklaring, zijn ondercuratelestelling of door de instelling van een bewind als bedoeld in titel 19 van Boek 1 over een of meer van zijn goederen;
wanneer de nalatenschap overeenkomstig de derde afdeling van de zesde titel moet worden vereffend;
in de bij de uiterste wil bepaalde gevallen;
door ontslag dat de kantonrechter hem met ingang van een bepaalde dag verleent.
Het ontslag wordt hem verleend, hetzij op eigen verzoek, hetzij om gewichtige redenen, zulks op verzoek van een mede-executeur, een erfgenaam of het openbaar ministerie, dan wel ambtshalve. Hangende het onderzoek kan de kantonrechter voorlopige voorzieningen treffen en de executeur schorsen.
Een gewezen executeur blijft verplicht te doen wat niet zonder nadeel voor de afwikkeling van de nalatenschap kan worden uitgesteld, totdat degene die na hem tot het beheer van de nalatenschap bevoegd is, dit heeft aanvaard.
Eindigt de hoedanigheid van executeur door diens faillissement of ondercuratelestelling dan rust de in het vorige lid bedoelde verplichting op de curator, indien deze van de executele kennis draagt; eindigt de hoedanigheid van executeur door het ten aanzien van hem van toepassing verklaren van de schuldsaneringsregeling natuurlijke personen of de onderbewindstelling van een of meer van zijn goederen, dan geldt hetzelfde voor de in die gevallen optredende bewindvoerder. Eindigt de hoedanigheid van executeur door diens dood, dan zijn de erfgenamen verplicht, indien zij van de executele kennis dragen, het overlijden van de executeur mede te delen aan de erfgenamen van degene die hem heeft benoemd.