Стаття 4:150
чиннаВиди останніх волевиявлень · Виконавці заповіту
Виконавець заповіту, який виконав своє завдання, з огляду на яке йому було доручено управління, має право припинити своє управління шляхом надання майна у розпорядження спадкоємців.
Спадкоємці можуть припинити повноваження виконавця заповіту щодо управління:
після задоволення боргів спадщини та виконання обтяжень, врегулювання яких вже належить до його обов'язків або ще може стати частиною його обов'язків протягом року після смерті спадкодавця;
коли минув один рік і шість місяців з моменту, коли один або декілька виконавців заповіту змогли прийняти спадщину в управління. Суддя у справах кантону може продовжити цей строк один або декілька разів за заявою виконавця заповіту, у тому числі після його закінчення.
Якщо спадкоємці надають у розпорядження виконавця заповіту необхідні кошти для здійснення розрахунків, зазначених у пункті «а» частини другої, вони можуть припинити його повноваження щодо управління в іншій частині.
Якщо не всі спадкоємці відомі або не всі вони готові прийняти майно, то статті 225 та 226 застосовуються відповідно.
Een executeur die zijn taak, met het oog waarop hem het beheer was opgedragen, heeft volbracht, is bevoegd zijn beheer te beëindigen door de goederen ter beschikking van de erfgenamen te stellen.
De erfgenamen kunnen de bevoegdheid van een executeur tot beheer beëindigen:
na voldoening van de schulden der nalatenschap en nakoming der lasten, waarvan de afwikkeling reeds tot zijn taak behoort of nog binnen het jaar na het overlijden van de erflater tot zijn taak zou kunnen gaan behoren;
wanneer een jaar en zes maanden is verlopen sedert een of meer der executeurs de nalatenschap in beheer hebben kunnen nemen. De kantonrechter kan deze termijn, ook na het verstrijken daarvan, op verzoek van een executeur een of meer malen verlengen.
Wanneer de erfgenamen de nodige middelen voor de in lid 2 onder a bedoelde afwikkeling ter beschikking van de executeur stellen, kunnen zij zijn beheersbevoegdheid voor het overige beëindigen.
Zijn niet alle erfgenamen bekend of niet allen bereid de goederen in ontvangst te nemen, dan zijn de artikelen 225 en 226 van overeenkomstige toepassing.