Стаття 1:253d
чиннаБатьківська влада над неповнолітніми дітьми · Батьківська влада · § Батьківські повноваження в інших випадках, ніж після розірвання шлюбу
Якщо забезпечення опіки над дитиною, передбачене пунктом першим статті 253b, стає відсутнім, обоє батьків — тією мірою, якою вони є правоздатними щодо здійснення опіки — можуть звернутися до суду (de rechtbank) із заявою (verzoek) про покладення на них опіки або, відповідно, спільної опіки.
Заява, зазначена в першому абзаці, відхиляється лише у разі наявності обґрунтованого побоювання, що в разі її задоволення інтересами дитини будуть нехтувати.
Якщо обома була подана заява про інше, ніж спільне здійснення батьківських повноважень, суд задовольняє заяву того з них, чиє здійснення повноважень щодо дитини він вважає таким, що найбільше відповідає інтересам дитини.
Якщо до прийняття рішення за заявою (verzoek) одного з батьків інший з батьків набуває батьківську владу над дитиною в силу закону, суд задовольняє заяву лише у випадку, якщо він вважає це доцільним в інтересах дитини.
Indien de voorziening in het gezag over een kind, bedoeld in artikel 253b, eerste lid, komt te ontbreken, kunnen beide ouders voor zover zij tot het gezag bevoegd zijn – de rechtbank verzoeken met het gezag onderscheidenlijk gezamenlijk gezag te worden belast.
Het in het eerste lid bedoelde verzoek wordt slechts afgewezen, indien gegronde vrees bestaat dat bij inwilliging de belangen van het kind zouden worden verwaarloosd.
Hebben beiden een verzoek ingediend anders dan tot gezamenlijke gezagsuitoefening, dan willigt de rechter het verzoek in van degene wiens gezag over het kind hij het meeste in het belang van het kind oordeelt.
Indien, voordat over het verzoek van één ouder is beslist, de andere ouder van rechtswege het gezag over het kind verkrijgt, willigt de rechter het verzoek slechts in, indien hij dit in het belang van het kind wenselijk oordeelt.