Стаття 1:252
чиннаБатьківська влада над неповнолітніми дітьми · Батьківська влада · § Спільна батьківська влада батьків у шлюбі та поза шлюбом, а також батьківська влада одного з батьків після розірвання шлюбу (echtscheiding)
Батьки, які не перебувають між собою у шлюбі (huwelijk) або не вступили у зареєстроване партнерство (geregistreerd partnerschap) та не здійснюють спільну опіку на підставі пункту першого статті 251b, здійснюють опіку над своїми неповнолітніми дітьми спільно, якщо це за їхньою спільною заявою (gemeenschappelijk verzoek) внесено до реєстру, зазначеного у статті 244. Заява, зазначена у першому реченні, не може бути подана щодо дітей, стосовно яких вони вже здійснювали опіку спільно.
Запис відхиляється секретарем суду, якщо на момент подання заяви:
один або обоє батьків є недієздатними щодо здійснення батьківської влади; або
батьківська влада одного з батьків припинена, а інший з батьків здійснює батьківську владу; або
опікун наділений батьківською владою (gezag) над дитиною; або
забезпечення здійснення батьківської влади над дитиною стало відсутнім; або
батько (мати), який (яка) має батьківську владу, здійснює її спільно з особою іншою, ніж батько (мати).
Проти відмови у внесенні запису оскарження можливе лише у випадку, якщо вона відбулася на підставі недієздатності одного або обох батьків щодо здійснення батьківської влади з інших причин, ніж неповноліття або встановлення опіки (ondercuratelestelling). У такому разі до суду (de rechtbank) може бути подана заява (verzoek) про зобов’язання внести запис. Суд відхиляє заяву, якщо існує обґрунтоване побоювання, що у разі її задоволення інтереси дитини будуть занедбані.
De ouders die niet met elkaar zijn gehuwd of een geregistreerd partnerschap zijn aangegaan en niet het gezamenlijk gezag uitoefenen op grond van artikel 251b, eerste lid, oefenen het gezag over hun minderjarige kinderen gezamenlijk uit, indien dit op hun beider verzoek in het register, bedoeld in artikel 244, is aangetekend. Een verzoek als bedoeld in de eerste volzin kan niet worden gedaan ten aanzien van de kinderen over wie zij het gezag gezamenlijk hebben uitgeoefend.
De aantekening wordt door de griffier geweigerd, indien op het tijdstip van het verzoek:
één of beide ouders onbevoegd is tot het gezag; of
het gezag van één van beide ouders is beëindigd en de andere ouder het gezag uitoefent; of
een voogd met het gezag over het kind is belast; of
de voorziening in het gezag over het kind is komen te ontbreken; of
de ouder die het gezag heeft, dit gezamenlijk met een ander dan een ouder uitoefent.
Tegen de weigering van de aantekening is alleen beroep mogelijk, indien zij heeft plaatsgevonden op grond van onbevoegdheid van één of beide ouders tot het gezag anders dan vanwege minderjarigheid of ondercuratelestelling. Alsdan kan de rechtbank worden verzocht de aantekening te gelasten. Zij wijst het verzoek af, indien gegronde vrees bestaat dat bij inwilliging de belangen van het kind zouden worden verwaarloosd.
Рішення Верховного суду Нідерландів (Hoge Raad), у яких застосовується ця стаття. Анотації — неофіційний переклад.
Сімейне право. Закон про сприяння продовженню батьківства та належному розірванню шлюбу (echtscheiding). Режим спілкування батька (матері) з дитиною. Основне місце проживання дитини. Перехідне право. Припинення спільного проживання неодружених батьків, чиї батьківські повноваження відповідно до пункту 1 статті 1:252 ЦК були внесені до реєстру батьківських повноважень, зазначеного у статті 1:244 ЦК. До заяв (verzoeken), поданих до дати набрання чинності законом, нові процесуальні вимоги не застосовуються. Зупинення провадження, передбачене пунктом 3 статті 1:253a ЦК, є новою процесуальною вимогою. Суд не зобов'язаний у зв'язку з набранням чинності цим законом у кожному випадку виходити з рівного розподілу основного місця проживання дитини та рівного розподілу обов'язків щодо догляду та виховання між обома батьками. Прийнята законодавцем за відправну точку рівноцінність обох батьків не означає, що при прийнятті рішення про основне місце проживання неповнолітньої дитини та розподіл обов'язків щодо догляду та виховання інтереси неповнолітньої дитини не можуть мати вирішального значення. Закріплена у статті 1:247 ЦК рівноцінність батьків не зобов'язує до рівного (50%-50%) розподілу часу, який дитина проводить з кожним із батьків.
Рішення на rechtspraak.nlСправа Антильських островів. Відмова у задоволенні заяви батька про встановлення спільної опіки після розірвання шлюбу (echtscheiding) на підставі ст. 1:251 Цивільного кодексу Нідерландських Антильських островів (BWNA), яка вимагає подання спільної заяви (gemeenschappelijk verzoek), у зв’язку з суперечністю ст. 6 та 8 ЄКПЛ?; захист права на сімейне життя та доступ до правосуддя; пор. Рішення Верховного суду (HR) від 27 травня 2005 р., № R04/088, NJ 2005, 485 та Рішення Верховного суду (HR) від 15 лютого 2008 р., № R07/047, NJ 2008, 107.
Рішення на rechtspraak.nlСімейне право. Заява чоловіка після припинення шлюбу (ontbinding van het huwelijk) шляхом розірвання шлюбу (echtscheiding) про (відновлення) спільної батьківської опіки; доступ до правосуддя, встановлена в абзаці 1 статті 1:253o Цивільного кодексу (Burgerlijk Wetboek) вимога щодо спільної заяви (gemeenschappelijk verzoek) у суперечності з пунктом 1 статті 6 та пунктом 1 статті 8 ЄКПЛ; інтереси дитини; критерії.
Рішення на rechtspraak.nlСпір між неодруженими батьком та матір’ю щодо спільної батьківської опіки над їхньою неповнолітньою дитиною; чи є недопустимість на підставі ст. 1:252 Цивільного кодексу (Burgerlijk Wetboek) незаконним обмеженням гарантованого статтею 6 пунктом 1 ЄКПЛ права батька на доступ до суду для встановлення його права на «здійснення батьківських прав» (the exercise of parental rights), що випливає зі статті 8 пункту 1 ЄКПЛ?; тлумачення ст. 1:253c абзацу 1 та ст. 1:253e Цивільного кодексу; Верховний суд (Hoge Raad) не відступає від рішення Верховного суду від 27 травня 2005 року, R04/088, NJ 2005, 485.
Рішення на rechtspraak.nlСпір між неодруженими батьком та матір'ю щодо спільної батьківської опіки над їхньою неповнолітньою дитиною; чи є недопустимість на підставі ст. 1:252 Цивільного кодексу (Burgerlijk Wetboek) незаконним обмеженням гарантованого батькові пунктом 1 статті 6 ЄКПЛ права на доступ до суду для встановлення його права на «здійснення батьківських прав» (the exercise of parental rights), що випливає з пункту 1 статті 8 ЄКПЛ?; тлумачення ст. 1:253c абзац 1 та ст. 1:253e ЦК; Верховний суд (Hoge Raad) не відступає від рішення Верховного суду від 27 травня 2005 року, R04/088, NJ 2005, 485.
Рішення на rechtspraak.nl