Стаття 1:244
чиннаНеповноліття · Реєстри відомостей про батьківську владу над неповнолітніми
При судах або в іншому місці чи місцях, визначених загальним адміністративним актом, ведуться публічні реєстри, в яких здійснюються записи про юридичні факти, що стосуються батьківської влади, яка здійснюється над неповнолітніми.
Загальним адміністративним розпорядженням визначається, які юридичні факти підлягають внесенню до реєстру, у який спосіб здійснюється таке внесення та у який спосіб відбувається надання внесених даних.
Bij de rechtbanken, dan wel op een andere bij algemene maatregel van bestuur aan te wijzen plaats of plaatsen, berusten openbare registers, waarin aantekening gehouden wordt van rechtsfeiten die op het over minderjarigen uitgeoefende gezag betrekking hebben.
Bij algemene maatregel van bestuur wordt bepaald welke rechtsfeiten aangetekend worden, op welke wijze deze aantekening geschiedt en op welke wijze verstrekking van aangetekende gegevens plaatsvindt.
Рішення Верховного суду Нідерландів (Hoge Raad), у яких застосовується ця стаття. Анотації — неофіційний переклад.
Особисте та сімейне право. Чи може в межах одного провадження надання замісної згоди на визнання дитини (ст. 1:204 абз. 3 ЦК) поєднуватися з наданням батьківської опіки над цією дитиною (ст. 1:253c абз. 2-4 ЦК)?
Рішення на rechtspraak.nlСімейне право. Закон про сприяння продовженню батьківства та належному розірванню шлюбу (echtscheiding). Режим спілкування батька (матері) з дитиною. Основне місце проживання дитини. Перехідне право. Припинення спільного проживання неодружених батьків, чиї батьківські повноваження відповідно до пункту 1 статті 1:252 ЦК були внесені до реєстру батьківських повноважень, зазначеного у статті 1:244 ЦК. До заяв (verzoeken), поданих до дати набрання чинності законом, нові процесуальні вимоги не застосовуються. Зупинення провадження, передбачене пунктом 3 статті 1:253a ЦК, є новою процесуальною вимогою. Суд не зобов'язаний у зв'язку з набранням чинності цим законом у кожному випадку виходити з рівного розподілу основного місця проживання дитини та рівного розподілу обов'язків щодо догляду та виховання між обома батьками. Прийнята законодавцем за відправну точку рівноцінність обох батьків не означає, що при прийнятті рішення про основне місце проживання неповнолітньої дитини та розподіл обов'язків щодо догляду та виховання інтереси неповнолітньої дитини не можуть мати вирішального значення. Закріплена у статті 1:247 ЦК рівноцінність батьків не зобов'язує до рівного (50%-50%) розподілу часу, який дитина проводить з кожним із батьків.
Рішення на rechtspraak.nlСпір між неодруженими батьком та матір’ю щодо спільної батьківської опіки над їхньою неповнолітньою дитиною; чи є недопустимість на підставі ст. 1:252 Цивільного кодексу (Burgerlijk Wetboek) незаконним обмеженням гарантованого статтею 6 пунктом 1 ЄКПЛ права батька на доступ до суду для встановлення його права на «здійснення батьківських прав» (the exercise of parental rights), що випливає зі статті 8 пункту 1 ЄКПЛ?; тлумачення ст. 1:253c абзацу 1 та ст. 1:253e Цивільного кодексу; Верховний суд (Hoge Raad) не відступає від рішення Верховного суду від 27 травня 2005 року, R04/088, NJ 2005, 485.
Рішення на rechtspraak.nl