Стаття 288
чиннаЗначення деяких виразів, що вживаються в цьому кодексі · Onderzoek op de terechtzitting
Суд може відмовитися від виклику нез’явлених свідків, зазначених у статті 287, частині третій, шляхом винесення вмотивованого рішення, якщо він дійде висновку, що:
є малоймовірним, що свідок з’явиться на судове засідання у прийнятний строк;
існує обґрунтоване припущення, що здоров’ю або добробуту свідка чи експерта через надання свідчень під час судового засідання загрожує небезпека, і запобігання цій небезпеці є більш вагомим, ніж інтерес у можливості допиту свідка чи експерта під час судового засідання;
можна обґрунтовано припустити, що внаслідок цього не буде завдано шкоди прокуратурі у здійсненні нею кримінального переслідування або обвинуваченому у здійсненні ним свого захисту.
Якщо прокурор на підставі статті 264, частини другої, пункту «b», відмовився забезпечити виклик свідка, зазначеного обвинуваченим, або виконати розпорядження суду про виклик свідка, і стосовно цього свідка не було винесено ухвалу на підставі статті 226a, частини першої, або статті 226n, частини першої, суд передає матеріали справи слідчому судді (rechter-commissaris) для допиту свідка. У разі, якщо свідок був зазначений обвинуваченим, попереднє речення не застосовується, якщо суд у вмотивованому рішенні дійде висновку, що через відсутність допиту права обвинуваченого на захист не були обґрунтовано порушені. Прокурор повинен негайно після передачі матеріалів справи слідчому судді (rechter-commissaris) подати клопотання, передбачене статтею 226a, частиною першою, або статтею 226m, частиною першою. Стаття 316 застосовується відповідним чином.
Суд може, крім того, відмовитися від виклику або повторного виклику свідків, які не з’явилися, якщо прокурор та обвинувачений прямо погоджуються або погодилися з цим.
Стаття 226 застосовується відповідним чином.
De rechtbank kan van de oproeping van niet verschenen getuigen als bedoeld in artikel 287, derde lid, bij met redenen omklede beslissing afzien, indien zij van oordeel is dat:
het onaannemelijk is dat de getuige binnen een aanvaardbare termijn ter terechtzitting zal verschijnen;
het gegronde vermoeden bestaat dat de gezondheid of het welzijn van de getuige of deskundige door het afleggen van een verklaring ter terechtzitting in gevaar wordt gebracht, en het voorkomen van dit gevaar zwaarder weegt dan het belang om de getuige of deskundige ter terechtzitting te kunnen ondervragen;
redelijkerwijs valt aan te nemen dat daardoor het openbaar ministerie niet in zijn vervolging of de verdachte in zijn verdediging wordt geschaad.
Indien de officier van justitie op grond van artikel 264, tweede lid, onder b, heeft geweigerd een door de verdachte opgegeven getuige te doen oproepen of een door de rechtbank gegeven bevel tot oproeping van een getuige ten uitvoer te leggen en ten aanzien van die getuige geen beschikking op grond van artikel 226a, eerste lid, of 226n, eerste lid, is gegeven, stelt de rechtbank de stukken in handen van de rechter-commissaris teneinde de getuige te doen verhoren. In geval van een door de verdachte opgegeven getuige blijft de vorige volzin buiten toepassing, indien de rechtbank bij met redenen omklede beslissing van oordeel is dat door het achterwege blijven van het verhoor de verdachte redelijkerwijs niet in zijn verdediging is geschaad. De officier van justitie dient onmiddellijk nadat de stukken in handen van de rechter-commissaris zijn gesteld, de vordering, bedoeld in artikel 226a, eerste lid, of artikel 226m, eerste lid, in. Artikel 316 is van overeenkomstige toepassing.
De rechtbank kan voorts van de oproeping of hernieuwde oproeping van niet verschenen getuigen afzien, indien de officier van justitie en de verdachte daarmee uitdrukkelijk instemmen of hebben ingestemd.
Artikel 226 is van overeenkomstige toepassing.