Стаття 67
чиннаДеякі особливі заходи примусу · Voorloopige hechtenis
Наказ про застосування тримання під вартою як запобіжного заходу може бути виданий у разі підозри у вчиненні:
кримінальне правопорушення, за яке згідно із законодавчим визначенням передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки або більше;
один із злочинів, описаних у статтях 132, 138a, 138aa, 138ab, 138b, 138c, 139c, 139d, перша та друга частини, 139g, 140, друга частина, 141a, 137c, третя частина, 137d, перша частина, 137e, друга частина, 137g, друга частина, 151, 184a, 189a, перша та третя частини, 251, 254b, 254ba, 254c, 272, 284, перша частина, 285, перша частина, 285b, 285c, 285d, 300, перша частина, 321, 326c, друга частина, 326d, 340, 342, 344a, 344b, 347, перша частина, 350, 350a, 350c, 350d, 351, 372, 395, 417bis, 420bis.1, 420quater та 420quater.1 Кримінального кодексу;
один із злочинів, описаних у: статті 2.66 Закону про енергетику (Energiewet); статті 8.12, частини перша та друга, Закону про тварин (Wet dieren); статтях 175, частина перша, 176, частина перша, та 176, частина друга, в частині, що стосується статті 7, частини першої, пунктів «a» та «c», Закону про дорожній рух 1994 року (Wegenverkeerswet 1994); статті 30, частина друга, Закону про надзвичайні повноваження цивільної влади (Wet buitengewone bevoegdheden burgerlijk gezag); статтях 52, 53, частина перша, та 54 Закону про заперечення за сумлінням щодо військової служби (Wet gewetensbezwaren militaire dienst); статті 36 Закону про азартні ігри (Wet op de kansspelen); статтях 10c, 11, частина друга, та 11a Закону про опіум (Opiumwet); статті 55, частина друга, Закону про зброю та боєприпаси (Wet wapens en munitie); статті 11 Закону про тимчасову заборону на проживання (Wet tijdelijk huisverbod); статті 8 Тимчасового закону про адміністративні заходи щодо боротьби з тероризмом (Tijdelijke wet bestuurlijke maatregelen terrorismebestrijding).
Наказ також може бути виданий, якщо неможливо встановити постійне місце проживання або місцеперебування підозрюваного в Нідерландах, і він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (misdrijf), яке підсудне суду (de rechtbank) і за яке, згідно із законодавчим визначенням, передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Попередні частини цієї статті застосовуються лише тоді, коли з фактів або обставин вбачаються серйозні заперечення проти підозрюваного.
На відміну від положень третьої частини, у разі підозри у вчиненні терористичного злочину наявність серйозних підстав (ernstige bezwaren) не є обов’язковою умовою для видання наказу про тримання під вартою (bewaring). У разі підозри у вчиненні одного зі злочинів, визначених у статтях 114b, 120b, 140a, 176b, 289a, 304b та 415b Кримінального кодексу, також може бути виданий наказ про подальше тримання під вартою (gevangenhouding) підозрюваного на строк не більше десяти днів кожного разу за відсутності щодо підозрюваного серйозних підстав, при цьому загальна тривалість наказів про подальше тримання під вартою за відсутності серйозних підстав не повинна перевищувати тридцяти днів.
Een bevel tot voorlopige hechtenis kan worden gegeven in geval van verdenking van:
een misdrijf waarop naar de wettelijke omschrijving een gevangenisstraf van vier jaren of meer is gesteld;
een der misdrijven omschreven in de artikelen 132, 138a, 138aa, 138ab, 138b, 138c, 139c, 139d, eerste en tweede lid, 139g, 140, tweede lid, 141a, 137c, derde lid, 137d, eerste lid, 137e, tweede lid, 137g, tweede lid, 151, 184a, 189a, eerste en derde lid, 251, 254b, 254ba, 254c, 272, 284, eerste lid, 285, eerste lid, 285b, 285c, 285d, 300, eerste lid, 321, 326c, tweede lid, 326d, 340, 342, 344a, 344b, 347, eerste lid, 350, 350a, 350c, 350d351, 372, 395, 417bis, 420bis.1, 420quater en 420quater.1 van het Wetboek van Strafrecht;
een der misdrijven omschreven in: artikel 2.66 van de Energiewet; artikel 8.12, eerste en tweede lid, van de Wet dieren; de artikelen 175, eerste lid, 176, eerste lid, en 176, tweede lid, voor zover dit betreft artikel 7, eerste lid, onderdelen a en c, van de Wegenverkeerswet 1994; artikel 30, tweede lid, van de Wet buitengewone bevoegdheden burgerlijk gezag; de artikelen 52, 53, eerste lid en 54 van de Wet gewetensbezwaren militaire dienst; artikel 36 van de Wet op de kansspelen; de artikelen 10c, 11, tweede lid, en 11a van de Opiumwet; artikel 55, tweede lid, van de Wet wapens en munitie; artikel 11 van de Wet tijdelijk huisverbod; artikel 8 van de Tijdelijke wet bestuurlijke maatregelen terrorismebestrijding.
Het bevel kan voorts worden gegeven indien geen vaste woon- of verblijfplaats in Nederland van de verdachte kan worden vastgesteld en hij verdacht wordt van een misdrijf waarvan de rechtbanken kennis nemen en waarop, naar de wettelijke omschrijving gevangenisstraf is gesteld.
De voorgaande leden van dit artikel vinden alleen toepassing wanneer uit feiten of omstandigheden blijkt van ernstige bezwaren tegen de verdachte.
In afwijking van het derde lid zijn bij verdenking van een terroristisch misdrijf ernstige bezwaren niet vereist voor een bevel tot bewaring. Bij verdenking van een van de misdrijven omschreven in de artikelen 114b, 120b, 140a, 176b, 289a, 304b en 415b, van het Wetboek van Strafrecht kan tevens een bevel tot gevangenhouding van de verdachte worden gegeven voor een duur van telkens ten hoogste tien dagen zonder dat ten aanzien van de verdachte ernstige bezwaren bestaan, waarbij de duur van de bevelen tot gevangenhouding zonder ernstige bezwaren tezamen een periode van dertig dagen niet te boven gaat.