Законодавство Нідерландів

Стаття 255

чинна

Деякі особливі заходи примусу

Кримінально-процесуальний кодекс (Sv) · Титул IV · Редакція діє з 2013-01-01

Оригінал
1.

Після винесення ухвали про припинення кримінального переслідування (buitenvervolgingstelling), після вручення йому ухвали, що містить заяву про закінчення справи, або після вручення йому повідомлення про припинення подальшого кримінального переслідування, у останньому випадку з урахуванням статті 12i або статті 246, підозрюваний не може бути знову притягнутий до відповідальності за той самий факт, за винятком випадків, коли стали відомі нові докази винуватості.

2.

Як нові обставини можуть розглядатися виключно свідчення свідків або підозрюваного, а також документи, папери та протоколи, які стали відомими пізніше або не були досліджені.

3.

У такому разі обвинувачений може бути викликаний до суду (de rechtbank) лише після проведення розслідування щодо цих нових обставин, що обтяжують справу.

4.

До початку проведення розшукових заходів, зазначених у частині третій, не переходять без дозволу слідчого судді (rechter-commissaris), наданого за клопотанням прокурора, на якого покладено обов'язок із розслідування кримінального правопорушення.

1.

De verdachte kan na zijn buitenvervolgingstelling, na de hem betekende beschikking, houdende verklaring dat de zaak geëindigd is, of na de hem betekende kennisgeving van niet verdere vervolging, in het laatste geval behoudens artikel 12i of artikel 246, ter zake van hetzelfde feit niet opnieuw in rechten worden betrokken tenzij nieuwe bezwaren bekend zijn geworden.

2.

Als nieuwe bezwaren kunnen enkel worden aangemerkt verklaringen van getuigen of van den verdachte en stukken, bescheiden en processen-verbaal, welke later zijn bekend geworden of niet zijn onderzocht.

3.

In dat geval kan de verdachte niet ter terechtzitting van de rechtbank worden gedagvaard, dan na een ter zake van deze nieuwe bezwaren ingesteld opsporingsonderzoek.

4.

Tot de instelling van een opsporingsonderzoek als bedoeld in het derde lid wordt niet overgegaan dan na machtiging door de rechter-commissaris, verleend op vordering van de officier van justitie die met de opsporing van het strafbare feit is belast.