Стаття 195g
чиннаДослідження суддею-комісаром (rechter-commissaris) · Het verrichten van onderzoekshandelingen door de rechter-commissaris
Заборона на обробку генетичних даних не застосовується, якщо в інтересах розслідування проводиться ДНК-дослідження, спрямоване на встановлення спорідненості. Суддя-комісар може розпорядитися про проведення такого ДНК-дослідження. Стаття 195a, частина друга, застосовується відповідним чином.
Клітинний матеріал, який відповідно до цього Кодексу або іншого закону було відібрано з метою визначення та обробки ДНК-профілю, може бути використаний для встановлення спорідненості. Клітинний матеріал третьої особи може бути відібраний та використаний для встановлення спорідненості лише за її письмовою згодою, за винятком випадку, передбаченого наступним реченням. У разі, якщо третя особа є неповнолітньою та є підозра, що вона є об'єктом кримінального правопорушення, визначеного у статтях 197a, 241, 243 та 245–250, 256, 273f, 278, 287, 289, 290 або 291 Кримінального кодексу, в інтересах розслідування клітинний матеріал у такої третьої особи може бути відібраний та використаний для встановлення спорідненості за розпорядженням слідчого судді (rechter-commissaris).
ДНК-дослідження може бути проведене лише у разі підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за яке згідно із законодавчим визначенням передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років або більше, а також у разі підозри у вчиненні одного з кримінальних правопорушень, визначених у статтях 109, 110, 141, частина друга, підпункт 1°, 181, підпункт 2°, 182, 241, частина перша, та 245, частина перша, 281, частина перша, підпункт 1°, 290, 300, частини друга та третя, та 301, частина друга, Кримінального кодексу. Якщо ДНК-дослідження, зазначене у статті 195a, частина перша, призводить до встановлення родинних зв'язків, слідчий суддя (rechter-commissaris) може використовувати цей результат під час проведення слідчих дій, які він здійснює на підставі статей 181–183 включно.
Загальним адміністративним розпорядженням можуть бути встановлені додаткові правила щодо порядку проведення дослідження ДНК.
Het verbod om genetische gegevens te verwerken is niet van toepassing, indien in het belang van het onderzoek een DNA-onderzoek wordt verricht dat gericht is op het vaststellen van verwantschap. De rechter-commissaris kan bevelen dat een zodanig DNA-onderzoek wordt verricht. Artikel 195a, tweede lid, is van overeenkomstige toepassing.
Celmateriaal dat ingevolge dit wetboek, of een andere wet is afgenomen ten behoeve van het bepalen en verwerken van een DNA-profiel, mag worden gebruikt voor het vaststellen van verwantschap. Celmateriaal van een derde kan, behoudens het geval, bedoeld in de volgende volzin, slechts met zijn schriftelijke toestemming worden afgenomen en gebruikt voor het vaststellen van verwantschap. Ingeval een derde minderjarig is en vermoed wordt dat hij voorwerp is van een misdrijf als omschreven in artikel 197a, 241, 243 en 245 tot en met 250256, 273f, 278, 287, 289, 290 of 291 van het Wetboek van Strafrecht, kan in het belang van het onderzoek celmateriaal bij de derde op bevel van de rechter-commissaris worden afgenomen en gebruikt voor het vaststellen van verwantschap.
Het DNA-onderzoek kan slechts worden verricht in geval van verdenking van een misdrijf waarop naar de wettelijke omschrijving een gevangenisstraf van acht jaar of meer is gesteld en een van de misdrijven omschreven in de artikelen 109, 110, 141, tweede lid, onder 1°, 181, onder 2°, 182, 241, eerste lid, en 245, eerste lid, 281, eerste lid, onder 1°, 290, 300, tweede en derde lid, en 301, tweede lid, van het Wetboek van Strafrecht. Indien een DNA-onderzoek als bedoeld in artikel 195a, eerste lid, leidt tot het vaststellen van verwantschap, kan de rechter-commissaris dit resultaat gebruiken bij onderzoekshandelingen die hij uit hoofde van de artikelen 181 tot en met 183 verricht.
Bij algemene maatregel van bestuur kunnen nadere regels worden gesteld over de wijze van uitvoering van het DNA-onderzoek.