Стаття 151a
чиннаКримінальне провадження в цілому · Територіальна підсудність судів щодо розгляду кримінальних правопорушень
Прокурор може за власною ініціативою або за заявою підозрюваного чи його захисника в інтересах розслідування призначити проведення ДНК-дослідження, спрямованого на порівняння ДНК-профілів. Для цілей ДНК-дослідження він може звернутися до підозрюваного або третьої особи з проханням надати клітинний матеріал. Клітинний матеріал, за винятком випадків застосування статті 151b або безвісної відсутності, як зазначено в останньому реченні, може бути відібраний лише за письмовою згодою підозрюваного або третьої особи. Клітинний матеріал відбирається у підозрюваного лише після того, як у нього було знято та оброблено один або кілька відбитків пальців відповідно до цього Кодексу, а його особу було встановлено у спосіб, передбачений статтею 27a, частиною першою, першим реченням, та частиною другою. До групи з п'ятнадцяти або більше третіх осіб можна звернутися з проханням надати клітинний матеріал лише після отримання письмового дозволу слідчого судді за клопотанням прокурора. У разі, якщо третя особа є безвісно відсутньою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ДНК-дослідження може бути проведене щодо клітинного матеріалу, вилученого з предметів, що належали цій особі, або щодо клітинного матеріалу, отриманого в інший спосіб.
Прокурор призначає експерта, який працює в одній із лабораторій, що визначаються загальним розпорядженням органів управління, із завданням провести ДНК-дослідження. Експерт подає прокурору вмотивований звіт.
Повноваження, зазначені у першому абзаці, першому реченні, та другому абзаці, також належать помічнику прокурора (hulpofficier van justitie), якщо дослідження ДНК проводиться щодо клітинного матеріалу невідомого підозрюваного. Ці повноваження обмежуються кримінальними правопорушеннями, що визначаються загальним розпорядженням органів управління (algemene maatregel van bestuur).
Якщо для проведення повторного дослідження, зазначеного у шостій частині, наявна недостатня кількість клітинного матеріалу, прокурор надає підозрюваному, якщо відомий лише один підозрюваний, можливість призначити експерта, який працює в одній із визначених лабораторій, для проведення такого дослідження. Шоста частина не застосовується.
У разі, якщо дослідження було проведено на основі відібраного клітинного матеріалу, прокурор якнайшвидше письмово повідомляє досліджувану особу про результати дослідження. Якщо дослідження було проведено на основі іншого клітинного матеріалу, він письмово повідомляє підозрюваного, якщо особа останнього відома, про результати дослідження, як тільки цього дозволяють інтереси розслідування. Поза випадком, передбаченим у четвертій частині, він при цьому вказує підозрюваному на положення, визначені у шостій та сьомій частинах.
Підозрюваний може протягом чотирнадцяти днів після того, як його було письмово повідомлено про результати ДНК-дослідження, звернутися до прокурора із заявою про призначення іншого експерта, визначеного ним та пов'язаного з однією з лабораторій, що визначаються загальним розпорядженням управління, із дорученням провести ДНК-дослідження. Прокурор задовольняє заяву, якщо для цього є достатня кількість клітинного матеріалу. Експерт подає прокурору вмотивований звіт. Перше речення п'ятої частини застосовується відповідним чином.
У разі застосування шостої частини, на підозрюваного покладається частина витрат на проведення дослідження, розмір яких встановлюється загальним розпорядженням органів управління, якщо це дослідження підтверджує результати дослідження, проведеного за дорученням прокурора.
ДНК-профілі обробляються виключно з метою запобігання, виявлення, розслідування та судового переслідування кримінальних правопорушень, а також встановлення особи померлого. Правила щодо обробки ДНК-профілів та клітинного матеріалу встановлюються актом загального управління (algemene maatregel van bestuur) або на підставі такого акта.
Положення п'ятого розділу третього титулу Другої книги застосовуються відповідним чином, за винятком випадків, коли інше передбачено першою — восьмою частинами.
При застосуванні статті 232 шоста частина не застосовується.
Загальним розпорядженням управління або на підставі такого розпорядження встановлюються додаткові правила щодо порядку виконання цієї статті. Подання щодо загального розпорядження управління, яке має бути прийняте відповідно до першого речення, здійснюється не раніше ніж через чотири тижні після того, як проект було подано на розгляд обох палат Генеральних штатів.
De officier van justitie kan ambtshalve of op verzoek van de verdachte of diens raadsman in het belang van het onderzoek een DNA-onderzoek, dat gericht is op het vergelijken van DNA-profielen, laten verrichten. Hij kan ten behoeve van het DNA-onderzoek de verdachte of een derde verzoeken celmateriaal af te staan. Celmateriaal kan, behoudens in geval van toepassing van artikel 151b of vermissing als bedoeld in de laatste volzin, slechts met schriftelijke toestemming van de verdachte of de derde worden afgenomen. Celmateriaal wordt slechts van de verdachte afgenomen, nadat van hem één of meer vingerafdrukken overeenkomstig dit wetboek zijn genomen en verwerkt en zijn identiteit is vastgesteld op de wijze, bedoeld in artikel 27a, eerste lid, eerste volzin, en tweede lid. Aan een groep van vijftien derden of meer kan slechts na schriftelijke machtiging van de rechter-commissaris op vordering van de officier van justitie worden verzocht celmateriaal af te staan. Ingeval de derde vermist is als gevolg van een misdrijf, kan het DNA-onderzoek worden verricht aan celmateriaal op voorwerpen, die van hem in beslag genomen zijn, of aan celmateriaal, dat op andere wijze verkregen is.
De officier van justitie benoemt een deskundige, die verbonden is aan één van de bij algemene maatregel van bestuur aan te wijzen laboratoria, met de opdracht het DNA-onderzoek te verrichten. De deskundige brengt aan de officier van justitie een met redenen omkleed verslag uit.
De bevoegdheden, bedoeld in het eerste lid, eerste volzin, en tweede lid, komen tevens aan de hulpofficier van justitie toe indien het DNA-onderzoek verricht wordt aan celmateriaal van een onbekende verdachte. De bevoegdheden zijn beperkt tot bij algemene maatregel van bestuur aan te wijzen misdrijven.
Indien onvoldoende celmateriaal voor een tegenonderzoek als bedoeld in het zesde lid beschikbaar is, stelt de officier van justitie de verdachte, indien slechts één verdachte bekend is, in de gelegenheid een deskundige, verbonden aan één van de aangewezen laboratoria, aan te wijzen die het onderzoek verricht. Het zesde lid blijft buiten toepassing.
De officier van justitie geeft, ingeval het onderzoek heeft plaatsgevonden aan afgenomen celmateriaal, de onderzochte persoon zo spoedig mogelijk schriftelijk kennis van de uitslag van het onderzoek. Indien het onderzoek heeft plaatsgevonden aan ander celmateriaal geeft hij de verdachte, indien deze bekend is, zodra het belang van het onderzoek dat toelaat schriftelijk kennis van de uitslag van het onderzoek. Buiten het geval, bedoeld in het vierde lid, wijst hij de verdachte daarbij op het bepaalde in het zesde en zevende lid.
De verdachte kan binnen veertien dagen nadat hem van de uitslag van het DNA-onderzoek schriftelijk is kennisgegeven, de officier van justitie verzoeken een andere door hem aangewezen deskundige, verbonden aan één van de bij algemene maatregel van bestuur aan te wijzen laboratoria, te benoemen met de opdracht een DNA-onderzoek te verrichten. De officier van justitie willigt het verzoek in als daarvoor voldoende celmateriaal beschikbaar is. De deskundige brengt aan de officier van justitie een met redenen omkleed verslag uit. De eerste zin van het vijfde lid is van overeenkomstige toepassing.
In geval van toepassing van het zesde lid, wordt de verdachte een deel van de kosten van het onderzoek, waarvan de hoogte bij algemene maatregel van bestuur wordt vastgesteld, in rekening gebracht indien dit onderzoek het in opdracht van de officier van justitie verrichte onderzoek bevestigt.
DNA-profielen worden slechts verwerkt voor het voorkomen, opsporen, vervolgen en berechten van strafbare feiten en het vaststellen van de identiteit van een lijk. Bij of krachtens algemene maatregel van bestuur worden regels gesteld voor het verwerken van DNA-profielen en celmateriaal.
De bepalingen van de vijfde afdeling van de derde titel van het Tweede Boek zijn van overeenkomstige toepassing, behoudens voor zover daarvan in het eerste tot en met achtste lid is afgeweken.
Bij toepassing van artikel 232 blijft het zesde lid buiten toepassing.
Bij of krachtens algemene maatregel van bestuur worden nadere regels omtrent de wijze van uitvoering van dit artikel gegeven. De voordracht voor een krachtens de eerste volzin vast te stellen algemene maatregel van bestuur wordt niet eerder gedaan dan vier weken nadat het ontwerp aan beide kamers van de Staten-Generaal is overgelegd.