Стаття 27a
чиннаВиплата по безробіттю · § Здійснення права на виплату допомоги
UWV накладає адміністративний штраф у розмірі, що не перевищує суму завданих збитків, за невиконання або неналежне виконання працівником обов’язку, передбаченого статтею 25. Якщо про факти та обставини, зазначені у статті 25, не було повідомлено або було повідомлено неналежним чином, і це правопорушення вчинено умисно, адміністративний штраф становить не більше суми п’ятої категорії, передбаченої частиною четвертою статті 23 Кримінального кодексу. Якщо про факти та обставини, зазначені у статті 25, не було повідомлено або було повідомлено неналежним чином, і це правопорушення вчинено неумисно, адміністративний штраф становить не більше суми третьої категорії, передбаченої частиною четвертою статті 23 Кримінального кодексу.
У цій статті під сумою неправомірно отриманих коштів (benadelingsbedrag) розуміється валова сума, яка внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зазначеного у статті 25, була отримана як виплата безпідставно або у надмірно високому розмірі.
Якщо невиконання або неналежне виконання працівником обов’язку, зазначеного у статті 25, не призвело до виникнення суми завданої шкоди (benadelingsbedrag), UWV накладає адміністративний штраф у розмірі, що не перевищує суму другої категорії, зазначену в частині четвертій статті 23 Кримінального кодексу.
UWV може відмовитися від накладення адміністративного штрафу та обмежитися винесенням письмового застереження у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням працівником обов'язку, передбаченого статтею 25, у ситуаціях, що визначаються загальним заходом державного управління (algemene maatregel van bestuur), за винятком випадків, коли невиконання або неналежне виконання обов'язку відбувається протягом дворічного періоду, починаючи з дати, коли працівнику раніше було винесено таке застереження.
UWV накладає адміністративний штраф за невиконання або неналежне виконання працівником обов'язку, передбаченого статтею 25, внаслідок чого було безпідставно або у занадто високому розмірі отримано виплату, у розмірі не більше 150 відсотків від суми завданих збитків, із відповідним застосуванням частини першої, якщо протягом п’ятирічного періоду, що передував дню вчинення правопорушення, за попереднє правопорушення, що полягало у такому самому діянні, було накладено попередній адміністративний штраф або кримінальну санкцію, які стали остаточними.
Під однаковою поведінкою, як зазначено у п’ятій частині, розуміється невиконання або неналежне виконання зобов’язання, передбаченого статтями 25 цього закону, 12 Закону про доплати (Toeslagenwet), 12, першою частиною, Закону про забезпечення доходом безробітних осіб похилого віку (Wet inkomensvoorziening oudere werklozen), 80 Закону про страхування на випадок непрацездатності (Wet op de arbeidsongeschiktheidsverzekering), 27, першою частиною, Закону про роботу та дохід відповідно до працездатності (Wet werk en inkomen naar arbeidsvermogen), 31, першою частиною, або 49 Закону про страхування на випадок хвороби (Ziektewet), внаслідок чого безпідставно або у завищеному розмірі було надано виплату, допомогу по хворобі або доплату.
На відступ від положень п'ятої частини, зазначений у цій частині п'ятирічний строк становить десять років, якщо за попереднє правопорушення, зазначене у п'ятій частині, працівника було покарано безумовним позбавленням волі.
UWV може утриматися від накладення адміністративного штрафу за наявності для цього поважних причин.
Особа, на яку накладено адміністративний штраф (bestuurlijke boete), зобов’язана за запитом надавати UWV відомості, що мають значення для виконання адміністративного штрафу.
Шляхом прийняття акта загального державного управління встановлюються додаткові правила щодо розміру адміністративного штрафу.
Нормативно-правовим актом міністерства можуть бути встановлені правила щодо порядку виконання рішення, яким накладено адміністративний штраф.
На відміну від статті 8:69 Загального закону про адміністративне право, суддя у апеляційній або касаційній інстанції може змінити розмір встановленого адміністративного штрафу також на шкоду працівникові.
Якщо стосовно правопорушення, за яке було накладено адміністративний штраф, не було встановлено умислу або грубої вини, і надалі з’ясувалося, що протягом року після накладення адміністративного штрафу не було вчинено повторного правопорушення за таке саме діяння, як зазначено у шостому абзаці, UWV має право за заявою особи, на яку було накладено адміністративний штраф, повністю або частково звільнити від сплати адміністративного штрафу у разі сприяння врегулюванню заборгованості. Стаття 36c, абзаци перший, третій та четвертий, застосовуються за аналогією.
Рішення про звільнення від зобов’язання, зазначене у тринадцятому абзаці, скасовується або переглядається на шкоду особі, на яку було накладено адміністративний штраф, якщо протягом п’яти років після рішення про звільнення від зобов’язання було знову вчинено правопорушення у зв’язку з таким самим діянням, як зазначено у шостому абзаці.
Het UWV legt een bestuurlijke boete op van ten hoogste het benadelingsbedrag wegens het niet of niet behoorlijk nakomen door de werknemer van de verplichting, bedoeld in artikel 25. Indien de feiten en omstandigheden, bedoeld in artikel 25, niet of niet behoorlijk zijn medegedeeld en deze overtreding opzettelijk is begaan, bedraagt de bestuurlijke boete ten hoogste het bedrag van de vijfde categorie, bedoeld in artikel 23, vierde lid, van het Wetboek van Strafrecht. Indien de feiten en omstandigheden, bedoeld in artikel 25, niet of niet behoorlijk zijn medegedeeld en deze overtreding niet opzettelijk is begaan, bedraagt de bestuurlijke boete ten hoogste het bedrag van de derde categorie, bedoeld in artikel 23, vierde lid, van het Wetboek van Strafrecht.
In dit artikel wordt onder benadelingsbedrag verstaan het brutobedrag dat als gevolg van het niet of niet behoorlijk nakomen van de verplichting, bedoeld in artikel 25, ten onrechte of tot een te hoog bedrag aan uitkering is ontvangen.
Indien het niet of niet behoorlijk nakomen door de werknemer van de verplichting, bedoeld in artikel 25, niet heeft geleid tot een benadelingsbedrag, legt het UWV een bestuurlijke boete op van ten hoogste het bedrag van de tweede categorie, bedoeld in artikel 23, vierde lid, van het Wetboek van Strafrecht.
Het UWV kan afzien van het opleggen van een bestuurlijke boete en volstaan met het geven van een schriftelijke waarschuwing wegens het niet of niet behoorlijk nakomen door de werknemer van de verplichting, bedoeld in artikel 25, in situaties die bij algemene maatregel van bestuur worden bepaald, tenzij het niet of niet behoorlijk nakomen van de verplichting plaatsvindt binnen een periode van twee jaar te rekenen vanaf de datum waarop eerder aan de werknemer een zodanige waarschuwing is gegeven.
Het UWV legt een bestuurlijke boete op wegens het niet of niet behoorlijk nakomen door de werknemer van de verplichting, bedoeld in artikel 25, als gevolg waarvan ten onrechte of tot een te hoog bedrag aan uitkering is ontvangen, van ten hoogste 150 procent van het benadelingsbedrag, met overeenkomstige toepassing van het eerste lid, indien binnen een tijdvak van vijf jaar voorafgaand aan de dag van het begaan van de overtreding een eerdere bestuurlijke boete of strafrechtelijke sanctie is opgelegd wegens een eerdere overtreding, bestaande uit eenzelfde gedraging, die onherroepelijk is geworden.
Onder eenzelfde gedraging als bedoeld in het vijfde lid wordt verstaan het niet of niet behoorlijk nakomen van de verplichting, bedoeld in de artikelen 25 van deze wet, 12 van de Toeslagenwet, 12, eerste lid, van de Wet inkomensvoorziening oudere werklozen, 80 van de Wet op de arbeidsongeschiktheidsverzekering, 27, eerste lid, van de Wet werk en inkomen naar arbeidsvermogen, 31, eerste lid, of 49 van de Ziektewet, als gevolg waarvan ten onrechte of tot een te hoog bedrag aan uitkering, ziekengeld of toeslag is verleend.
In afwijking van het vijfde lid is het in dat lid genoemde tijdvak van vijf jaar tien jaar indien wegens de eerdere overtreding, bedoeld in het vijfde lid, de werknemer is gestraft met een onvoorwaardelijke gevangenisstraf.
Het UWV kan afzien van het opleggen van een bestuurlijke boete indien daarvoor dringende redenen aanwezig zijn.
Degene aan wie een bestuurlijke boete is opgelegd, is verplicht desgevraagd aan het UWV de inlichtingen te verstrekken die voor de tenuitvoerlegging van de bestuurlijke boete van belang zijn.
Bij algemene maatregel van bestuur worden nadere regels gesteld over de hoogte van de bestuurlijke boete.
Bij ministeriële regeling kunnen regels worden gesteld met betrekking tot de wijze van tenuitvoerlegging van de beschikking waarbij de bestuurlijke boete is opgelegd.
In afwijking van artikel 8:69 van de Algemene wet bestuursrecht kan de rechter in beroep of hoger beroep het bedrag waarop de bestuurlijke boete is vastgesteld ook ten nadele van de werknemer wijzigen.
Indien ten aanzien van een overtreding waarvoor een bestuurlijke boete is opgelegd geen sprake is geweest van opzet of grove schuld, en voorts is gebleken dat binnen een jaar nadat de bestuurlijke boete is opgelegd niet nogmaals een overtreding wegens eenzelfde gedraging als bedoeld in het zesde lid is begaan, is het UWV bevoegd op verzoek van degene aan wie de bestuurlijke boete is opgelegd, de bestuurlijke boete geheel of gedeeltelijk kwijt te schelden bij medewerking aan een schuldregeling. Artikel 36c, eerste, derde en vierde lid, is van overeenkomstige toepassing.
Het besluit tot kwijtschelding, bedoeld in het dertiende lid, wordt ingetrokken of ten nadele van degene aan wie de bestuurlijke boete is opgelegd herzien indien binnen vijf jaar na het besluit tot kwijtschelding wederom een overtreding is begaan wegens eenzelfde gedraging als bedoeld in het zesde lid.