Стаття 6
чиннаПрипинення опіки
Право на прийом неповнолітнього іноземця без супроводу припиняється:
якщо заява про надання притулку, яка надавала право на прийом, відхилена і видворення може бути здійснено, у день, у який здійснюється видворення;
якщо подальше влаштування може бути надано юридичною особою або за дорученням юридичної особи, зазначеної у частині другій статті 1:302 Цивільного кодексу, у день, коли подальше влаштування може бути надано;
у день, наступний за днем досягнення 18-річного віку, або якщо у рамках процедури, передбаченої законодавством про іноземців, остаточно встановлено, що іноземець є повнолітнім, та іноземець також не має права на прийом на підставі своєї заяви про надання притулку.
якщо це стосується неповнолітнього іноземця без супроводу, який отримав рішення про передачу, передбачене статтею 44a Закону про іноземців 2000 року, присутність якого в Нідерландах, з огляду на частину четверту статті 17 Регламенту про управління притулком та міграцією, більше не вимагається, і це відповідає статті 18 Регламенту про управління притулком та міграцією, за умови, що неповнолітній іноземець без супроводу до моменту фактичної передачі до відповідальної держави-члена зберігає право на види забезпечення, зазначені у статті 9. Також продовжують діяти обов'язки, які неповнолітній іноземець без супроводу несе під час свого перебування в закладі прийому на підставі Глави V.
Het recht op opvang van een alleenstaande minderjarige vreemdeling eindigt:
indien de asielaanvraag die recht heeft gegeven op opvang is afgewezen en de uitzetting kan worden geëffectueerd, op de dag waarop de uitzetting wordt geëffectueerd;
indien vervolgopvang kan worden geboden door of in opdracht van de rechtspersoon, als bedoeld in artikel 1:302, tweede lid, van het Burgerlijk Wetboek, op de dag waarop vervolgopvang kan worden geboden;
op de dag na de dag waarop de 18-jarige leeftijd is bereikt, dan wel indien in de vreemdelingrechtelijke procedure onaantastbaar is vastgesteld dat de vreemdeling meerderjarig is, en de vreemdeling ook op grond van zijn asielaanvraag geen recht op opvang heeft.
indien het een alleenstaande minderjarige vreemdeling betreft die een overdrachtsbesluit als bedoeld in artikel 44a van de Vreemdelingenwet 2000 heeft ontvangen, wiens aanwezigheid in Nederland gelet op artikel 17, vierde lid, van de Asiel- en migratiebeheerverordening, niet langer vereist is, en dit in overeenstemming is met artikel 18 van de Asiel- en migratiebeheerverordening, met dien verstande dat de alleenstaande minderjarige vreemdeling tot het moment van feitelijke overdracht naar de verantwoordelijke lidstaat recht houdt op de verstrekkingen, genoemd in artikel 9. Ook duren de verplichtingen die de alleenstaande minderjarige vreemdeling gedurende zijn verblijf in de opvang heeft op grond van Hoofdstuk V voort.