Законодавство Нідерландів

Стаття 130

чинна

Позовне провадження у першій інстанції · Перебіг процедури

Цивільний процесуальний кодекс (Rv) — Книга 1 · Книга 1 · Титул 2 · Розділ 5 · Редакція діє з 2023-05-01

Оригінал
1.

Доки суд не виніс остаточного рішення, позивач має право змінити або доповнити свою позовну вимогу або її підстави у письмовій формі, шляхом подання висновку (conclusie) або акта до протоколу судового засідання (akte ter rolle). Відповідач має право заперечити проти цього на тій підставі, що зміна або доповнення суперечать вимогам належного процесуального порядку (goede procesorde). Суд приймає рішення, вислухавши сторони, у найкоротший термін. Суд може на тій самій підставі також за власною ініціативою не брати до уваги зміну або доповнення позовної вимоги.

2.

Проти рішень судді, зазначених у першому абзаці, оскарження у вищому порядку не допускається.

3.

Якщо сторона не з’явилася у судове засідання, зміна або збільшення позовної вимоги проти цієї сторони виключається, за винятком випадків, коли позивач своєчасно повідомив її про зміну або збільшення шляхом вручення судового акта (exploot). У τελευταньому випадку положення пункту третього статті 120 застосовуються за аналогією.

1.

Zolang de rechter nog geen eindvonnis heeft gewezen, is de eiser bevoegd zijn eis of de gronden daarvan schriftelijk, bij conclusie of akte ter rolle, te veranderen of te vermeerderen. De gedaagde is bevoegd hiertegen bezwaar te maken, op grond dat de verandering of vermeerdering in strijd is met de eisen van een goede procesorde. De rechter beslist, partijen gehoord, zo spoedig mogelijk. De rechter kan op dezelfde grond ook ambtshalve een verandering of vermeerdering van eis buiten beschouwing laten.

2.

Tegen de beslissingen van de rechter, bedoeld in het eerste lid, staat geen hogere voorziening open.

3.

Indien een partij niet in het geding is verschenen, is een verandering of vermeerdering van eis tegen die partij uitgesloten, tenzij de eiser de verandering of vermeerdering tijdig bij exploot aan haar kenbaar heeft gemaakt. In laatstgenoemd geval is artikel 120, derde lid, van overeenkomstige toepassing.