Стаття 123
чиннаПозовне провадження у першій інстанції · Виклик до суду
Якщо, однак, позивач помилково не призначив адвоката, суддя надає йому та, якщо у цьому випадку відповідач з'явився у процесі, але також помилково не призначив адвоката, також і йому, можливість призначити адвоката протягом визначеного суддею строку.
Якщо позивач не скористається можливістю, наданою йому відповідно до частини першої, відповідач звільняється від участі у процесі (van de instantie ontslagen) з покладенням на позивача обов’язку з відшкодування витрат.
Якщо лише відповідач не скористається наданою сторонам відповідно до пункту першого можливістю все ж таки призначити адвоката, застосовуються статті з 139 по 142 включно.
Якщо позивач та відповідач все ж таки призначили адвоката, розгляд справи продовжується у тому стані, в якому вона перебуває, з урахуванням того, що суддя, якщо він уже визначив день винесення рішення, надає сторонам можливість висловитися по суті справи протягом визначеного ним строку.
Проти рішення відповідно до першого, другого або четвертого абзацу оскарження у вищій інстанції не допускається.
Indien echter de eiser ten onrechte geen advocaat heeft gesteld, biedt de rechter hem en, indien in dit geval de gedaagde wel in het geding was verschenen maar eveneens ten onrechte geen advocaat had gesteld, ook deze, de gelegenheid binnen een door hem te bepalen termijn alsnog advocaat te stellen.
Indien de eiser van de hem ingevolge het eerste lid geboden gelegenheid geen gebruik maakt, wordt de gedaagde van de instantie ontslagen, met veroordeling van de eiser in de kosten.
Indien alleen de gedaagde van de aan partijen ingevolge het eerste lid geboden gelegenheid om alsnog advocaat te stellen, geen gebruik maakt, zijn de artikelen 139 tot en met 142 van toepassing.
Indien de eiser en de gedaagde alsnog advocaat hebben gesteld, wordt het geding in de stand waarin het zich bevindt, voortgezet, met dien verstande dat de rechter, indien hij reeds de dag heeft bepaald waarop hij uitspraak zal doen, partijen alsnog de gelegenheid biedt zich binnen een door hem te bepalen termijn over de zaak uit te laten.
Tegen een beslissing ingevolge het eerste, tweede of vierde lid staat geen hogere voorziening open.