Стаття 23
чиннаВидача Нідерландами · Процедура видачі · § Рішення щодо видачі
Якщо прокурор одразу доходить висновку, що видача особи не може бути дозволена на підставі наявного європейського ордера на арешт, він доводить цей висновок до відома суду (de rechtbank) не пізніше третього дня після отримання європейського ордера на арешт, подаючи європейський ордер на арешт із відповідним перекладом. У такому разі суд (de rechtbank) може залишити без застосування положення, передбачені статтею 23, частиною другою, Кримінально-процесуального кодексу. Суд (de rechtbank) ухвалює рішення щодо негайної відмови у видачі особи протягом десяти днів. Якщо суд (de rechtbank) ухвалює рішення про відмову у виконанні європейського ордера на арешт, прокурор негайно повідомляє про це рішення орган юстиції, що видав ордер.
У всіх інших випадках прокурор не пізніше третього дня після отримання європейського ордера на арешт або на третій день після рішення суду про те, що у виконанні європейського ордера на арешт не може бути відмовлено одразу, подає письмове клопотання про те, щоб суд прийняв європейський ордер на арешт до розгляду. Для цього він передає суду європейський ордер на арешт із відповідним перекладом та, у разі необхідності, додаткову інформацію, отриману від органу юстиції, що видав ордер. У відповідних випадках він зазначає, що стосовно особи, видачі якої вимагають, отримано конкуруючий запит про екстрадицію з метою кримінального переслідування, і що європейський ордер на арешт було видано після того, як органу юстиції, що видав ордер, відповідно до статті 2, частини третьої, було надано можливість видати європейський ордер на арешт за ті самі діяння, що лежать в основі запиту про екстрадицію.
Копія вимоги, передбаченої згідно з другим абзацом, із доданою до неї копією європейського ордера на арешт, відповідним перекладом та, у разі потреби, додатковою інформацією, вручається особі, щодо якої висунуто вимогу про видачу. Перше речення також застосовується у випадку, якщо прокурор доповнив або змінив свою вимогу внаслідок отримання згодом іншого європейського ордера на арешт. Особі, щодо якої висунуто вимогу про видачу, повідомляється про отримання додаткових документів, які долучаються до матеріалів справи. Якщо особа, щодо якої висунуто вимогу про видачу, не володіє або недостатньо володіє мовою, якою складено європейський ордер на арешт, або мовою відповідного перекладу, їй надається письмовий переклад принаймні релевантних частин європейського ордера на арешт мовою, зрозумілою для цієї особи. Релевантними частинами вважаються держава-член, у якій видано ордер, рішення, що є підставою для ордера на арешт, а також строк покарання, який залишається відбути, або стислий опис кримінального правопорушення, що є підставою для видачі ордера.
Третє положення застосовується відповідним чином, якщо прокурор доповнив або змінив свою вимогу внаслідок отриманого згодом запиту про екстрадицію.
Якщо стосовно особи, щодо якої висунуто вимогу, у Нідерландах триває кримінальне переслідування за діяння, що є підставою для європейського ордера на арешт, прокурор також надсилає копію свого клопотання для відома прокурору, відповідальному за переслідування, із проханням невідкладно повідомити його про те, чи може бути переслідування припинене.
Якщо стосовно особи, щодо якої висунуто вимогу, у Нідерландах триває кримінальне переслідування за інше діяння, ніж те, що лежить в основі європейського ордера на арешт, прокурор також надсилає копію свого клопотання для відома прокурору, відповідальному за таке переслідування, із проханням невідкладно поінформувати його про стан справ щодо цього переслідування.
Indien de officier van justitie reeds aanstonds van oordeel is dat de overlevering niet kan worden toegestaan op grond van het voorliggende Europees aanhoudingsbevel, brengt hij dit oordeel uiterlijk op de derde dag na ontvangst van het Europees aanhoudingsbevel ter kennis van de rechtbank, onder overlegging van het Europees aanhoudingsbevel met bijbehorende vertaling. De rechtbank kan in dat geval het bepaalde in artikel 23, tweede lid, van het Wetboek van Strafvordering buiten toepassing laten. De rechtbank beslist binnen een termijn van tien dagen over het reeds aanstonds weigeren van de overlevering. Indien de rechtbank beslist dat het Europees aanhoudingsbevel wordt geweigerd, stelt de officier van justitie de uitvaardigende justitiële autoriteit onmiddellijk in kennis van deze beslissing.
In alle andere gevallen vordert de officier van justitie uiterlijk op de derde dag na de ontvangst van het Europees aanhoudingsbevel of op de derde dag na de beslissing van de rechtbank dat het Europees aanhoudingsbevel niet reeds aanstonds kan worden geweigerd schriftelijk, dat de rechtbank het aanhoudingsbevel in behandeling zal nemen. Hij legt daartoe het Europees aanhoudingsbevel met bijbehorende vertaling en, in voorkomend geval, van de uitvaardigende justitiële autoriteit ontvangen aanvullende informatie aan de rechtbank over. In voorkomend geval vermeldt hij daarbij dat ten aanzien van de opgeëiste persoon een concurrerend uitleveringsverzoek ter fine van strafvervolging is ontvangen en dat het Europees aanhoudingsbevel is uitgevaardigd nadat de uitvaardigende justitiële autoriteit overeenkomstig artikel 2, derde lid, in de gelegenheid is gesteld om een Europees aanhoudingsbevel uit te vaardigen voor dezelfde feiten als die welke aan het uitleveringsverzoek ten grondslag liggen.
Een afschrift van de krachtens het tweede lid vereiste vordering, met als bijlage een kopie van het Europees aanhoudingsbevel, de bijbehorende vertaling en, in voorkomend geval, de aanvullende informatie wordt aan de opgeëiste persoon betekend. De eerste volzin geldt eveneens in het geval dat de officier van justitie naar aanleiding van een naderhand ontvangen ander Europees aanhoudingsbevel zijn vordering heeft aangevuld of gewijzigd. Van de ontvangst van aanvullende stukken, die in het dossier worden gevoegd, wordt de opgeëiste persoon mededeling gedaan. Indien de opgeëiste persoon de taal waarin het Europees aanhoudingsbevel is gesteld of die van de bijbehorende vertaling niet of onvoldoende beheerst, wordt hem een schriftelijke vertaling van ten minste de relevante onderdelen van het Europees aanhoudingsbevel in een voor hem begrijpelijke taal verstrekt. Als relevante onderdelen worden aangemerkt de lidstaat waarin het bevel is uitgevaardigd, het besluit dat aan het aanhoudingsbevel ten grondslag ligt en de duur van de nog uit te zitten straf dan wel een beknopte omschrijving van het strafbare feit dat ten grondslag ligt aan het bevel.
Het derde lid is van overeenkomstige toepassing indien de officier naar aanleiding van een naderhand ontvangen uitleveringsverzoek zijn vordering heeft aangevuld of gewijzigd.
Indien tegen de opgeëiste persoon in Nederland een strafvervolging gaande is voor het feit dat aan het Europees aanhoudingsbevel ten grondslag ligt, zendt de officier van justitie eveneens een afschrift van zijn vordering ter kennisneming aan de officier van justitie die met de vervolging is belast, met het verzoek hem onverwijld te informeren of de vervolging kan worden gestaakt.
Indien tegen de opgeëiste persoon in Nederland een strafvervolging gaande is voor een ander feit dan aan het Europees aanhoudingsbevel ten grondslag ligt, zendt de officier van justitie eveneens een afschrift van zijn vordering ter kennisneming aan de officier van justitie die met de vervolging is belast, met het verzoek hem onverwijld te informeren over de stand van zaken met betrekking tot die vervolging.