Законодавство Нідерландів

Стаття 10

чинна

Положення про звільнення (Ontslagregeling) · § 3 · Редакція діє з 2016-07-01

Оригінал
1.

Розумний строк, передбачений у статті 669, частині першій, Книги 7 Цивільного кодексу, дорівнює строку повідомлення про розірвання договору, передбаченому у статті 672, частинах другій та третій, Книги 7 Цивільного кодексу.

2.

Для працівника з інвалідністю, що перешкоджає працевлаштуванню (arbeidshandicap), розумний строк, зазначений у першому абзаці, становить 26 тижнів.

3.

Працівником з інвалідністю, пов’язаною з працевлаштуванням (arbeidshandicap), як це передбачено у другому абзаці, вважається працівник:

a.

яка до 29 грудня 2005 року була визнана особою з інвалідністю, що потребує працевлаштування, на підставі Закону про (ре)інтеграцію осіб з інвалідністю, що потребують працевлаштування, протягом строку, поки зберігається право на забезпечення на підставі цього Закону;

b.

з виплатою на підставі Закону про страхування від непрацездатності, Закону про працю та дохід відповідно до працездатності або Закону про страхування від непрацездатності для самозайнятих осіб, або виплатою чи правом на підтримку у працевлаштуванні на підставі Закону про забезпечення непрацездатності для осіб з інвалідністю з дитинства;

c.

щодо яких вжито заходів для збереження, відновлення або сприяння можливості виконання роботи; або

d.

яка у разі хвороби має право на допомогу по тимчасовій непрацездатності (ziekengeld), як це передбачено статтею 29b Закону про страхування на випадок хвороби (Ziektewet).

4.

Розумний строк, зазначений у першому та другому абзацах, починається з дня, коли було прийнято рішення за заявою про надання дозволу на звільнення або розірвання трудового договору.

5.

У разі припинення договору про надання персоналу (inleenopdracht):

a.

розумний строк, передбачений у першому та другому абзацах, розпочинається з дня, коли закінчується договір про надання персоналу (inleenopdracht);

b.

розумний строк, зазначений у першому та другому абзацах, продовжується на періоди, протягом яких працівник через хворобу або вади не спроможний виконувати роботу.

1.

De redelijke termijn, bedoeld in artikel 669, eerste lid, van Boek 7 van het Burgerlijk Wetboek is gelijk aan de opzegtermijn, bedoeld in artikel 672, tweede en derde lid, van Boek 7 van het Burgerlijk Wetboek.

2.

Voor een werknemer met een arbeidshandicap bedraagt de redelijke termijn, bedoeld in het eerste lid, 26 weken.

3.

Als werknemer met een arbeidshandicap, bedoeld in het tweede lid, wordt aangemerkt de werknemer:

a.

die voor 29 december 2005 als arbeidsgehandicapte is aangemerkt op grond van de Wet op de (re)integratie arbeidsgehandicapten voor zolang aanspraak bestaat op voorzieningen op grond van die wet;

b.

met een uitkering op grond van de Wet op de arbeidsongeschiktheidsverzekering, de Wet werk en inkomen naar arbeidsvermogen of de Wet arbeidsongeschiktheidsverzekering zelfstandigen of een uitkering of recht op arbeidsondersteuning op grond van de Wet arbeidsongeschiktheidsvoorziening jonggehandicapten;

c.

waarvoor voorzieningen zijn getroffen tot behoud, herstel of ter bevordering van de mogelijkheid tot het verrichten van arbeid; of

d.

die bij ziekte recht heeft op ziekengeld als bedoeld in artikel 29b van de Ziektewet.

4.

De redelijke termijn, bedoeld in het eerste en tweede lid, vangt aan op de dag waarop wordt beslist op het verzoek om toestemming voor de opzegging of ontbinding van de arbeidsovereenkomst.

5.

Indien sprake is van het beëindigen van een inleenopdracht:

a.

vangt de redelijke termijn, bedoeld in het eerste en tweede lid, aan op de dag waarop de inleenopdracht eindigt;

b.

wordt de redelijke termijn, bedoeld in het eerste en tweede lid, verlengd met de perioden waarin de werknemer wegens ziekte of gebreken niet in staat is arbeid te verrichten.