Стаття 23.3
чиннаІнші та прикінцеві положення · Експериментальне положення
Шляхом прийняття загального адміністративного акта (algemene maatregel van bestuur), з дотриманням зобов’язань за міжнародним правом, у порядку експерименту може бути відступлено від положень, встановлених цим Кодексом або на його підставі:
цей закон,
Закон про енергетику (Energiewet), оскільки це не має наслідків для надходжень від податку на енергію, зазначеного у статті 1 Закону про податки на екологічній основі (Wet belastingen op milieugrondslag),
Житловий закон 2014 року (Huisvestingswet 2014)
Закон про пустування житлових приміщень (Leegstandwet),
Закон про теплопостачання (Warmtewet)
Закон про охорону довкілля (Wet milieubeheer).
Експеримент визначається таким лише у тому разі, якщо він має на меті сприяння досягненню цілей, передбачених статтею 1.3, вступна частина та підпункт «а», включаючи покращення якості фізичного середовища життєдіяльності, процедур, що підлягають застосуванню, або прийняття рішень щодо них.
У заході в будь-якому разі визначається:
яка мета експерименту,
якими є передбачувані наслідки для фізичного середовища життєдіяльності,
який адміністративний орган відповідальний за виконання експерименту,
тривалість експерименту, причому діє правило, що експеримент не триває довше, ніж це необхідно для мети експерименту,
від яких правил можна відступити,
які відхилення для випадків, що підлягають визначенню в межах цього заходу, є дозволеними,
для якої території або для яких рішень ці відступи є дозволеними,
який максимальний строк дії таких відхилень, з урахуванням граничного строку в десять років, якщо йдеться про екологічні нормативи (omgevingswaarden),
які відхилення залишаються дозволеними після завершення експерименту,
спосіб проведення оцінки експерименту та періодичність проміжного моніторингу з огляду на цілі, зазначені у другому пункті, а також передбачувані наслідки для фізичного середовища життєдіяльності.
Відступи, зазначені у третьому пункті, підпункті i, дозволяються лише у випадках, коли йдеться про відступи, що є частиною експерименту, та коли приведення у відповідність до нормативно-правових актів після завершення експерименту є непропорційним стосовно інтересів захисту фізичного життєвого середовища.
Якщо за результатами моніторингу та оцінки, зазначених у третьому пункті, підпункті j, з’ясується, що експеримент не сприяє досягненню цілей, зазначених у другому пункті, особа, яка проводить експеримент, вживає заходів, спрямованих на досягнення цих цілей.
Відповідальний адміністративний орган, зазначений у третьому пункті, підпункті c, може надавати вказівки щодо вжиття заходів. Стаття 19.4, третій пункт, застосовується відповідним чином.
Якщо вжиті заходи є недостатніми, Наш Міністр житлового будівництва та просторового планування може прийняти рішення про припинення експерименту. До такого рішення можуть бути додані приписи.
Якщо оцінка експерименту дає підстави для внесення змін до нормативно-правового регулювання, Наш Міністр житлового будівництва та просторового планування, в порядку відступу від заходу, яким було визначено тривалість експерименту, може прийняти рішення про продовження цієї тривалості щонайбільше на п'ять років з метою внесення змін до такого регулювання.
За розпорядженням Нашого Міністра житлового будівництва та просторового планування, за погодженням з Нашим Міністром або Нашими Міністрами, яких це стосується, за заявою муніципальної ради, загального правління органу управління водними ресурсами (waterschap) або провінційних штатів (provinciale staten), можуть бути визначені нові території на додаток до третього пункту, підпункту g. Положення, встановлені заходом на підставі третього пункту, застосовуються відповідним чином до визначення нових територій шляхом міністерського розпорядження.
Bij algemene maatregel van bestuur kan, met inachtneming van internationaalrechtelijke verplichtingen, bij wijze van experiment worden afgeweken van het bepaalde bij of krachtens:
deze wet,
de Energiewet, voor zover dat geen gevolgen heeft voor de opbrengst van de energiebelasting, bedoeld in artikel 1 van de Wet belastingen op milieugrondslag,
de Huisvestingswet 2014,
de Leegstandwet,
de Warmtewet,
de Wet milieubeheer.
Een experiment wordt alleen aangewezen als dit beoogt bij te dragen aan het nastreven van de doelen, bedoeld in artikel 1.3, aanhef en onder a, waaronder de verbetering van de kwaliteit van de fysieke leefomgeving, de te volgen procedures of de besluitvorming daarover.
Bij de maatregel wordt in ieder geval bepaald:
wat het doel van het experiment is,
wat de beoogde gevolgen voor de fysieke leefomgeving zijn,
welk bestuursorgaan verantwoordelijk is voor de uitvoering van het experiment,
wat de tijdsduur van het experiment is, waarbij geldt dat het experiment niet langer duurt dan nodig is voor het doel van het experiment,
van welke regels kan worden afgeweken,
welke afwijkingen voor bij de maatregel aan te wijzen gevallen zijn toegestaan,
voor welk gebied of voor welke besluiten die afwijkingen zijn toegestaan,
hoe lang die afwijkingen ten hoogste, met een maximum van tien jaar als het gaat om omgevingswaarden, zijn toegestaan,
welke afwijkingen na afloop van het experiment toegestaan blijven,
hoe de evaluatie van het experiment wordt uitgevoerd en hoe vaak tussentijds wordt gemonitord met het oog op de doelen, bedoeld in het tweede lid, en de beoogde gevolgen voor de fysieke leefomgeving.
Afwijkingen als bedoeld in het derde lid, onder i, zijn alleen toegestaan als het gaat om afwijkingen die onderdeel zijn van het experiment en wanneer het in overeenstemming brengen met de regelgeving na afloop van het experiment onevenredig is in verhouding tot het te beschermen belang van de fysieke leefomgeving.
Als uit de monitoring en evaluatie, bedoeld in het derde lid, onder j, blijkt dat het experiment niet bijdraagt aan de doelen, bedoeld in het tweede lid, treft degene die het experiment uitvoert maatregelen gericht op het bereiken van die doelen.
Het verantwoordelijke bestuursorgaan, bedoeld in het derde lid, onder c, kan aanwijzingen geven tot het treffen van maatregelen. Artikel 19.4, derde lid, is van overeenkomstige toepassing.
Als de te nemen maatregelen niet toereikend zijn, kan Onze Minister van Volkshuisvesting en Ruimtelijke Ordening besluiten om het experiment te beëindigen. Aan dat besluit kunnen voorschriften worden verbonden.
Als de evaluatie van een experiment aanleiding geeft tot het aanpassen van regelgeving, kan Onze Minister van Volkshuisvesting en Ruimtelijke Ordening, in afwijking van de maatregel waarbij de tijdsduur van het experiment is bepaald, een besluit nemen om die tijdsduur met ten hoogste vijf jaar te verlengen met het oog op het aanpassen van die regelgeving.
Bij regeling van Onze Minister van Volkshuisvesting en Ruimtelijke Ordening, in overeenstemming met Onze Minister of Onze Ministers die het mede aangaat, kunnen, op verzoek van de gemeenteraad, het algemeen bestuur van een waterschap of provinciale staten, nieuwe gebieden worden aangewezen in aanvulling op het derde lid, onder g. Het bij de maatregel op grond van het derde lid bepaalde is van overeenkomstige toepassing op de aanwijzing van nieuwe gebieden bij ministeriële regeling.