Стаття 250
чиннаВідстрочка платежу (surseance van betaling) · Про надання відстрочки платежу (surseance van betaling) та її наслідки
Винагорода експертів, призначених відповідно до положення статті 226, та управителів визначається судом і виплачується першочергово.
Останнє застосовується також до їхніх витрат та до тих, що понесені секретарем суду внаслідок положень цього розділу.
Суд встановлює винагороду адміністратора (bewindvoerder) на основі керівних принципів, у яких відображається важливість ефективного ведення процедури відстрочення платежів (surseance). Якщо суд розглядає можливість відступити від пропозиції адміністратора щодо встановлення його винагороди, або якщо суддя-комісар (rechter-commissaris) не погоджується з такою пропозицією, суд не приймає рішення щодо винагороди адміністратора доти, доки не надасть адміністратору можливість висловити свої міркування у додатково визначений судом спосіб та у встановлений ним строк.
Het loon van de deskundigen, benoemd ingevolge de bepaling van artikel 226, en van de bewindvoerders wordt bepaald door de rechtbank en bij voorrang voldaan.
Dit laatste is ook van toepassing op hun verschotten en op die, door de griffier ten gevolge van de bepalingen van deze titel gedaan.
De rechtbank stelt het loon van de bewindvoerder vast aan de hand van uitgangspunten waarin het belang van een efficiënte behandeling van de surseance tot uitdrukking komt. Overweegt de rechtbank om af te wijken van een voorstel van de bewindvoerder tot vaststelling van zijn loon of stemt de rechter-commissaris niet met een dergelijk voorstel in, dan beslist de rechtbank niet over het loon van de bewindvoerder dan nadat zij de bewindvoerder op een door haar nader te bepalen wijze en binnen een door haar te bepalen termijn in de gelegenheid heeft gesteld een zienswijze te geven.