Стаття 4:130
чиннаВиди останніх волевиявлень · Заповідальні обтяження
Заповідальне обтяження (testamentaire last) є розпорядженням на випадок смерті, у якому спадкодавець покладає на спільних спадкоємців або на одного чи кількох визначених спадкоємців або легатаріїв обов'язок, що не полягає у виконанні легату.
Заповідальне обтяження може бути також покладене на виконавця заповіту. Покладений на нього обов'язок покладається також на спільних спадкоємців, якщо інше не випливає з його природи або із заповіту.
Стаття 120 застосовується за аналогією до покладення обов'язку, що спрямований на витрату грошових коштів або майна зі спадщини; такий обов'язок зменшується одночасно із легатом та у рівній мірі.
Een testamentaire last is een uiterste wilsbeschikking waarin de erflater aan de gezamenlijke erfgenamen of aan een of meer bepaalde erfgenamen of legatarissen een verplichting oplegt, die niet bestaat in de uitvoering van een legaat.
Een testamentaire last kan ook worden opgelegd aan een executeur. De hem opgelegde verplichting rust mede op de gezamenlijke erfgenamen, tenzij uit haar aard of uit de uiterste wil iets anders voortvloeit.
Artikel 120 is van overeenkomstige toepassing op een last die strekt tot een uitgave van geld of van een goed uit de nalatenschap; deze wordt tegelijk met een legaat en in gelijke mate verminderd.