Законодавство Нідерландів

Стаття 4:13

чинна

Право на спадкування за законом чоловіка (дружини), з яким не було оформлено роздільне проживання подружжя (scheiding van tafel en bed), та дітей, а також інші законні права · Право на спадкування за законом чоловіка (дружини), з яким не було оформлено роздільне проживання подружжя (scheiding van tafel en bed), та дітей

Цивільний кодекс — Книга 4 (спадкове право) · Титул 3 · Розділ 1 · Редакція діє з 2003-01-01

Оригінал
1.

Спадщина спадкодавця, який залишає чоловіка (дружину) та одного або більше дітей як спадкоємців, розподіляється відповідно до наступних пунктів, якщо спадкодавець у розпорядженні на випадок смерті не визначив, що це відділення не підлягає застосуванню в цілому.

2.

Чоловік (дружина) набуває майно спадщини в силу закону. Погашення боргів спадщини здійснюється за його (її) рахунок. Під боргами спадщини тут також розуміються витрати на виконання заповідальних покладень, що покладаються на спільних спадкоємців.

3.

Кожен із дітей як спадкоємець набуває в силу закону право грошової вимоги до чоловіка (дружини), що відповідає вартості його частки у спадщині. Ця вимога стає придатною до виконання:

a.

якщо чоловіка (дружину) було оголошено банкрутом або стосовно нього (неї) було застосовано процедуру реструктуризації боргів фізичних осіб;

b.

коли чоловік (дружина) помер(ла).

Вимога також є такою, що підлягає виконанню, у випадках, зазначених спадкодавцем у заповіті.

4.

Сума грошових коштів, зазначена в пункті 3, якщо спадкодавець або чоловік (дружина) та дитина разом не визначили інше, збільшується на відсоток, що відповідає розміру законної відсоткової ставки, мірою того, як цей відсоток перевищує шість, що розраховується щорічно з дня відкриття спадщини, при цьому для розрахунку кожного разу береться до уваги виключно основна сума.

5.

Якщо вимога, зазначена у пункті 3, стала придатною до виконання у зв’язку з тим, що стосовно чоловіка (дружини) було оголошено про застосування процедури реструктуризації боргів фізичних осіб (schuldsaneringsregeling natuurlijke personen), то така вимога, в тій частині, в якій вона залишилася незадоволеною, внаслідок припинення застосування процедури реструктуризації боргів фізичних осіб на підставі статті 356 пункту 2 Закону про банкрутство (Faillissementswet) знову стає непридатною до виконання. Стаття 358 пункт 1 Закону про банкрутство не застосовується щодо такої вимоги.

6.

У цьому розділі під чоловіком (дружиною) не розуміється той з подружжя, щодо якого застосовано роздільне проживання подружжя (scheiding van tafel en bed).

1.

De nalatenschap van de erflater die een echtgenoot en een of meer kinderen als erfgenamen achterlaat, wordt, tenzij de erflater bij uiterste wilsbeschikking heeft bepaald dat deze afdeling geheel buiten toepassing blijft, overeenkomstig de volgende leden verdeeld.

2.

De echtgenoot verkrijgt van rechtswege de goederen van de nalatenschap. De voldoening van de schulden van de nalatenschap komt voor zijn rekening. Onder schulden van de nalatenschap zijn hier tevens begrepen de ten laste van de gezamenlijke erfgenamen komende uitgaven ter voldoening aan testamentaire lasten.

3.

Ieder van de kinderen verkrijgt als erfgenaam van rechtswege een geldvordering ten laste van de echtgenoot, overeenkomend met de waarde van zijn erfdeel. Deze vordering is opeisbaar:

a.

indien de echtgenoot in staat van faillissement is verklaard of ten aanzien van hem de schuldsaneringsregeling natuurlijke personen van toepassing is verklaard;

b.

wanneer de echtgenoot is overleden.

De vordering is ook opeisbaar in door de erflater bij uiterste wilsbeschikking genoemde gevallen.

4.

De in lid 3 bedoelde geldsom wordt, tenzij de erflater, dan wel de echtgenoot en het kind tezamen, anders hebben bepaald, vermeerderd met een percentage dat overeenkomt met dat van de wettelijke rente, voor zover dit percentage hoger is dan zes, berekend per jaar vanaf de dag waarop de nalatenschap is opengevallen, bij welke berekening telkens uitsluitend de hoofdsom in aanmerking wordt genomen.

5.

Is de vordering, bedoeld in lid 3, opeisbaar geworden doordat ten aanzien van de echtgenoot de schuldsaneringsregeling natuurlijke personen van toepassing is verklaard, dan is de vordering, voor zover zij onvoldaan is gebleven, door beëindiging van de toepassing van de schuldsaneringsregeling natuurlijke personen op grond van artikel 356 lid 2 van de Faillissementswet wederom niet opeisbaar. Artikel 358 lid 1 van de Faillissementswet vindt ten aanzien van de vordering geen toepassing.

6.

In deze titel wordt onder echtgenoot niet begrepen een van tafel en bed gescheiden echtgenoot.