Стаття 10:11
чиннаЗагальні положення
Те, чи є фізична особа неповнолітньою, та якою мірою вона здатна вчиняти правочини, визначається її національним правом. Якщо відповідна особа має громадянство більше ніж однієї держави і має своє звичайне місце проживання в одній із цих держав, право цієї держави вважається її національним правом. Якщо вона не має свого звичайного місця проживання в жодній із цих держав, то її національним правом вважається право тієї держави її громадянства, з якою, з огляду на всі обставини, вона має найтісніший зв'язок.
Щодо багатостороннього правочину, який виходить за межі сфери застосування Регламенту (ЄС) № 593/2008 Європейського Парламенту та Ради від 17 червня 2008 року про право, що підлягає застосуванню до договірних зобов'язань (Рим I) (ОВ ЄС L 177), стаття 13 цього Регламенту застосовується відповідно до посилання на недієздатність або відсутність повноважень фізичної особи, яка є стороною цього правочину.
Of een natuurlijke persoon minderjarig is en in hoeverre hij bekwaam is rechtshandelingen te verrichten, wordt bepaald door zijn nationale recht. Indien de betrokken persoon de nationaliteit van meer dan een staat bezit en hij in een van deze staten zijn gewone verblijfplaats heeft, geldt het recht van die staat als zijn nationale recht. Heeft hij zijn gewone verblijfplaats niet in een van deze staten, dan geldt als zijn nationale recht het recht van de staat van zijn nationaliteit, waarmee hij alle omstandigheden in aanmerking genomen het nauwst verbonden is.
Ten aanzien van een meerzijdige rechtshandeling die valt buiten het toepassingsgebied van de Verordening (EG) Nr. 593/2008 van het Europees Parlement en de Raad van 17 juni 2008 inzake het recht dat van toepassing is op verbintenissen uit overeenkomst (Rome I) (PbEU L 177) is artikel 13 van die Verordening van overeenkomstige toepassing op het beroep op handelingsonbekwaamheid of handelingsonbevoegdheid van een natuurlijk persoon die partij is bij die rechtshandeling.