Стаття 1:136
чиннаШлюбний договір (huwelijkse voorwaarden) · Умови про взаєморозрахунки (verrekenbedingen) · § Загальні правила щодо положень про проведення розрахунків
Якщо майно було набуте з використанням майна, що підлягає розподілу, набуте майно зараховується до майна, що підлягає розподілу, у частці, яка відповідає частині зустрічного надання, використаній з майна, що підлягає розподілу, при набутті, поділеній на загальний розмір зустрічного надання. Якщо чоловік (дружина) у зв'язку з набуттям майна взяв на себе зобов'язання за боргом, майно на підставі першого речення зараховується до майна, що підлягає розподілу, тією мірою, якою борг зараховується до такого майна або був погашений чи сплачений з нього.
Якщо між подружжям (echtgenoten) виникає спір щодо питання, чи належить майно до активів, що підлягають розрахунку, і жоден з них не може довести, що майно належить до активів, які не підлягають розрахунку, то таке майно вважається таким, що належить до активів, що підлягають розрахунку. Ця презумпція не діє на шкоду кредиторам подружжя.
Indien een goed onder aanwending van te verrekenen vermogen is verkregen, wordt het verkregen goed tot het te verrekenen vermogen gerekend voor het aandeel dat overeenkomt met het bij de verkrijging uit het te verrekenen vermogen aangewende gedeelte van de tegenprestatie gedeeld door de totale tegenprestatie. Indien een echtgenoot in verband met de verwerving van een goed een schuld is aangegaan, wordt het goed op de voet van de eerste volzin tot het te verrekenen vermogen gerekend voor zover de schuld daartoe wordt gerekend of daaruit is afgelost of betaald.
Bestaat tussen de echtgenoten een geschil omtrent de vraag of een goed tot het te verrekenen vermogen wordt gerekend en kan geen van beiden bewijzen dat het goed tot het niet te verrekenen vermogen wordt gerekend, dan wordt dat goed aangemerkt als te rekenen tot het te verrekenen vermogen. Het vermoeden werkt niet ten nadele van de schuldeisers der echtgenoten.
Рішення Верховного суду Нідерландів (Hoge Raad), у яких застосовується ця стаття. Анотації — неофіційний переклад.
Особисте та сімейне право. Право власності подружжя. Виконання положення про взаєморозрахунки. Чи є для застосування абз. 1 ст. 1:141 та абз. 1 ст. 1:136 Цивільного кодексу (Burgerlijk Wetboek) релевантним те, від кого походить заощаджений (не врахований при розрахунках) дохід та у чиє майно він був інвестований? Обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції з огляду на показання свідків.
Рішення на rechtspraak.nlСімейне право; розірвання шлюбу (echtscheiding); заява про встановлення обсягу зобов'язань з проведення розрахунків на підставі шлюбного договору; ст.ст. 1:136 абз. 1, 141 абз. 1 ЦК; «доктрина інвестування» (beleggingsleer) щодо умов про проведення розрахунків. Чи дає спільно взята іпотечна позика, за якою не здійснювалося погашення, чоловікові право на половину приросту вартості житла, набутого дружиною у приватну власність? Неправильним є те, що вартість (збільшення вартості) приватного майна, яке не було набуте шляхом використання заощадженого з доходів та такого, що залишилося нерозподіленим, майна, повинна включатися до розрахунку заощаджених доходів при припиненні шлюбу, якщо періодичний розподіл заощаджених доходів під час шлюбу не здійснювався. Той факт, що іпотечна позика була взята спільно, не означає, що ціна купівлі житла була сплачена за рахунок майна, що підлягає розрахунку.
Рішення на rechtspraak.nl