Стаття 1:204
чиннаПоходження дітей · Визнання дитини
Визнання є нікчемним, якщо воно було здійснене:
особою, яка згідно зі статтею 41 не може укласти шлюб із матір’ю;
неповнолітньою особою, яка ще не досягла шістнадцятирічного віку;
якщо дитина ще не досягла шістнадцятирічного віку, без попередньої письмової згоди матері або батька;
без попередньої письмової згоди дитини віком дванадцяти років і старше;
у той час як є двоє батьків.
Згода, передбачена пунктами «c» та «d» попереднього пункту, може бути також надана під час складання акта про визнання батьківства.
Згода матері, дитина якої ще не досягла шістнадцятирічного віку, або згода дитини віком дванадцять років і старше, може за заявою особи, яка бажає визнати дитину, бути замінена згодою суду, крім випадків, коли це завдає шкоди інтересам матері щодо безперешкодних відносин з дитиною або ставить під загрозу збалансований соціально-психологічний та емоційний розвиток дитини, за умови, що ця особа:
є біологічним батьком (verwekker) дитини; або
біологічний батько дитини, який не є особою, що здійснила зачаття (verwekker), та перебуває у тісному особистому зв'язку з дитиною.
Згода матері, дитина якої ще не досягла шістнадцятирічного віку, або згода дитини віком дванадцяти років і старше, може бути замінена за заявою (verzoek) особи, яка як супутник життя матері надала згоду на дію, що могла мати наслідком зачаття дитини, згодою суду (de rechtbank), якщо це відповідає інтересам дитини.
Особа, яка через свій фізичний або психічний стан перебуває під опікою (onder curatele), може здійснити визнання або надати згоду на визнання лише після отримання на це дозволу судді кантонального суду (kantonrechter).
De erkenning is nietig, indien zij is gedaan:
door een persoon die krachtens artikel 41 geen huwelijk met de moeder mag sluiten;
door een minderjarige die de leeftijd van zestien jaren nog niet heeft bereikt;
indien het kind de leeftijd van zestien jaar nog niet heeft bereikt, zonder voorafgaande schriftelijke toestemming van de moeder of de vader;
zonder voorafgaande schriftelijke toestemming van het kind van twaalf jaren of ouder;
terwijl er twee ouders zijn.
De in het vorige lid onder c en d vereiste toestemming kan ook geschieden ter gelegenheid van het opmaken van de akte van erkenning.
De toestemming van de moeder wier kind de leeftijd van zestien jaren nog niet heeft bereikt, dan wel de toestemming van het kind van twaalf jaren of ouder, kan op verzoek van de persoon die het kind wil erkennen, door de toestemming van de rechtbank worden vervangen, tenzij dit de belangen van de moeder bij een ongestoorde verhouding met het kind schaadt of een evenwichtige sociaalpsychologische en emotionele ontwikkeling van het kind in het gedrang komt, mits deze persoon:
de verwekker van het kind is; of
de biologische vader van het kind, die niet de verwekker is en in een nauwe persoonlijke betrekking staat tot het kind.
De toestemming van de moeder wier kind de leeftijd van zestien jaren nog niet heeft bereikt, dan wel de toestemming van het kind van twaalf jaren of ouder, kan op verzoek van de persoon die als levensgezel van de moeder ingestemd heeft met een daad die de verwekking van het kind tot gevolg kan hebben gehad, door de toestemming van de rechtbank worden vervangen als dit in het belang is van het kind.
Een persoon die wegens zijn lichamelijke of geestelijke toestand onder curatele staat, mag slechts erkennen of toestemming verlenen voor erkenning nadat daartoe toestemming is verkregen van de kantonrechter.
Рішення Верховного суду Нідерландів (Hoge Raad), у яких застосовується ця стаття. Анотації — неофіційний переклад.
Особисте та сімейне право. Чи може в межах одного провадження надання замісної згоди на визнання дитини (ст. 1:204 абз. 3 ЦК) поєднуватися з наданням батьківської опіки над цією дитиною (ст. 1:253c абз. 2-4 ЦК)?
Рішення на rechtspraak.nlОсобисте та сімейне право; визнання походження дитини другою матір’ю (duomoeder) (ст. 1:198 абзац 1, вступна частина та пункт c, ЦК; ст. 1:204 абзац 1 ЦК; ст. 1:204 абзац 4 ЦК). Заява про надання заміщаючої згоди на визнання дитини. Чи надала заявниця як супутник життя матері згоду на дію, що могла мати наслідком зачаття?
Рішення на rechtspraak.nlОсобисте та сімейне право. Міжнародне приватне право. Колізійне право. Ст. 1:204 абз. 3 ЦК. Апеляційний суд підтверджує рішення суду першої інстанції про надання замісної згоди матері на визнання дитини чоловіком. Чи мав право апеляційний суд на підставі ст. 10:6 ЦК ігнорувати застосовність польського права відповідно до ст. 10:95 абз. 3 ЦК щодо питання про те, чи була можливою замісна згода суду? Адаптація.
Рішення на rechtspraak.nlСт. 81 абз. 1 RO. Особисте та сімейне право. Заява біологічного батька про визнання недійсним визнання дитини іншим чоловіком та про надання заміщаючої згоди на визнання батьківства біологічним батьком (ст. 1:204 абз. 3 BW). Зловживання повноваженнями з боку матері при наданні згоди іншому чоловікові на визнання батьківства; обґрунтування.
Рішення на rechtspraak.nlСт. 81 абз. 1 RO. Особисте та сімейне право. Процесуальне право. Заміна згоди на визнання дитини. Ст. 1:204 абз. 3 BW. Порушення принципу змагальності (hoor en wederhoor)?
Рішення на rechtspraak.nl