Стаття 3:15
чиннаУмовне засудження, умовне звільнення від відбування покарання та громадські роботи · Визнання та виконання іноземних судових рішень у Нідерландах · § Наслідки визнання
Виконання судового рішення не поширюється далі, ніж на здійснення нагляду за дотриманням зобов'язань, покладених на засудженого, якщо:
визнання стосується судового рішення, як це передбачено у статті 3:1, частина перша, підпункт c, і в рішенні не визначено санкцію, пов’язану з позбавленням волі, яка може бути виконана у разі невиконання зобов’язання;
визнання стосується судового рішення, як це передбачено у статті 3:1, частина перша, підпункт d.
Якщо орган прокуратури вважає, що покладений на засудженого обов'язок не був виконаний, або підозрює засудженого у вчиненні нового кримінального правопорушення, орган прокуратури невідкладно повідомляє про це компетентний орган держави-члена, що видала рішення, за допомогою форми, складеної відповідно до зразка, встановленого загальним розпорядженням управління.
Орган прокуратури може змінити покладені на засудженого обов'язки або продовжити випробувальний термін щонайбільше на один рік, якщо компетентний орган держави, що видала рішення, вкаже на те, що повідомлення, зазначене у другому абзаці, дає для цього підстави.
Орган прокуратури припиняє нагляд за дотриманням зобов'язань, покладених на засудженого, як тільки він отримає повідомлення від компетентного органу держави, що видала рішення, про будь-яке рішення щодо виконання покарання у виді позбавлення волі у зв'язку з невиконанням засудженим покладеного на нього зобов'язання.
Прокуратура якнайшвидше повідомляє засудженого та службу пробації, на яку покладено нагляд, про будь-яке рішення, прийняте на підставі третьої та четвертої частин.
De tenuitvoerlegging van de rechterlijke uitspraak strekt niet verder dan het houden van toezicht op de naleving van de aan de veroordeelde opgelegde verplichtingen, indien:
de erkenning een rechterlijke uitspraak als bedoeld in artikel 3:1, eerste lid, onder c, betreft en in de uitspraak geen vrijheidsbenemende sanctie is bepaald die ten uitvoer kan worden gelegd indien een verplichting niet is nageleefd;
de erkenning een rechterlijke uitspraak als bedoeld in artikel 3:1, eerste lid, onder d, betreft.
Indien het openbaar ministerie van oordeel is dat een aan de veroordeelde opgelegde verplichting niet is nageleefd of de veroordeelde verdenkt van het plegen van een nieuw strafbaar feit, stelt het openbaar ministerie de bevoegde autoriteit van de uitvaardigende lidstaat daarvan onverwijld in kennis door middel van het formulier dat is opgesteld overeenkomstig het bij algemene maatregel van bestuur vastgestelde model.
Het openbaar ministerie kan de aan de veroordeelde opgelegde verplichtingen wijzigen of de proeftijd met ten hoogste een jaar verlengen, indien de bevoegde autoriteit van de uitvaardigende lidstaat aangeeft dat de kennisgeving, bedoeld in het tweede lid, daar aanleiding tot geeft.
Het openbaar ministerie beëindigt het toezicht op de naleving van de aan de veroordeelde opgelegde verplichtingen zodra het door de bevoegde autoriteit van de uitvaardigende lidstaat in kennis is gesteld van enige beslissing over de tenuitvoerlegging van een vrijheidsbenemende sanctie, omdat de veroordeelde een verplichting niet heeft nageleefd.
Het openbaar ministerie stelt de veroordeelde en de reclasseringsinstelling, belast met het toezicht, zo spoedig mogelijk op de hoogte van enige beslissing op grond van het derde en vierde lid.