Стаття 3:11
чиннаУмовне засудження, умовне звільнення від відбування покарання та громадські роботи · Визнання та виконання іноземних судових рішень у Нідерландах · § Рішення щодо визнання
Якщо накладене на засудженого зобов’язання, випробувальний термін, строк, протягом якого зобов’язання має бути виконане, або санкція, пов’язана з позбавленням волі, яка може бути виконана у разі невиконання зобов’язання, перевищують максимальну тривалість, дозволену згідно з нідерландським правом, прокуратура (openbaar ministerie) скорочує таку тривалість до цього максимуму, з урахуванням того, що у випадку, передбаченому статтею 3:1, частиною першою, підпунктом b, період, на який у державі-члені, що видала рішення, було надано умовно-дострокове звільнення, не підлягає коригуванню.
Якщо характер зобов’язання, покладеного на засуджену особу, або санкція, пов’язана з позбавленням волі, яка може бути виконана у разі невиконання такого зобов’язання, є несумісними з нідерландським правом, прокуратура адаптує їх таким чином, щоб виконання в Нідерландах було можливим у спосіб, який максимально відповідає зобов’язанню або санкції, пов’язаній з позбавленням волі, що були призначені у державі-члені, яка видала рішення.
Коригування на підставі цієї статті в жодному разі не передбачає посилення зобов'язання, встановленого в державі-члені, що видала рішення, випробувального терміну, строку, протягом якого зобов'язання має бути виконане, або санкції, пов'язаної з позбавленням волі.
Indien de aan de veroordeelde opgelegde verplichting, de proeftijd, de termijn waarbinnen de verplichting moet zijn uitgevoerd dan wel de vrijheidsbenemende sanctie die ten uitvoer kan worden gelegd indien de verplichting niet is nageleefd, een langere duur heeft dan de maximumduur die op grond van het Nederlandse recht is toegestaan, verlaagt het openbaar ministerie de duur tot dat maximum, met dien verstande dat in het geval, bedoeld in artikel 3:1, eerste lid, onder b, de periode waarover in de uitvaardigende lidstaat voorwaardelijke invrijheidstelling is verleend, niet wordt aangepast.
Indien de aard van de aan de veroordeelde opgelegde verplichting, dan wel de vrijheidsbenemende sanctie die ten uitvoer kan worden gelegd, indien de verplichting niet is nageleefd, onverenigbaar is met het Nederlandse recht, past het openbaar ministerie deze zodanig aan dat tenuitvoerlegging in Nederland mogelijk is op een wijze die zoveel mogelijk overeenstemt met de in de uitvaardigende lidstaat opgelegde verplichting dan wel vrijheidsbenemende sanctie.
De aanpassing op grond van dit artikel houdt in geen geval een verzwaring van de in de uitvaardigende lidstaat opgelegde verplichting, de proeftijd, de termijn waarbinnen de verplichting moet zijn uitgevoerd dan wel de vrijheidsbenemende sanctie in.