Стаття 2:14
чиннаЗаходи, пов'язані з позбавленням волі · Erkenning en tenuitvoerlegging van buitenlandse rechterlijke uitspraken in Nederland
У визнанні судового рішення може бути відмовлено, якщо:
обставина, за яку було призначено захід, пов'язаний із позбавленням волі:
вважається таким, що повністю або частково вчинене на території Нідерландів або за межами Нідерландів на борту нідерландського морського чи повітряного судна; або
вчинено за межами території держави-члена, що видала ордер, у той час як згідно з нідерландським правом кримінальне переслідування не могло б бути розпочате, якби це діяння було вчинене за межами Нідерландів;
на момент отримання судового рішення, менше ніж шість місяців із призначеного ним покарання у виді позбавлення волі ще підлягають виконанню;
діяння, за яке було призначено покарання у вигляді позбавлення волі, якби воно було вчинене в Нідерландах, не було б караним за нідерландським правом, а засуджену особу було видано за умови, що вона може відбувати своє покарання в Нідерландах, як це передбачено статтею 6, частиною першою, Закону про видачу (Overleveringswet).
Визнання судового рішення не відмовляється на підставі пункту першого, підпункту «а», доки компетентному органу держави-члена, що видала рішення, не було надано можливість надати інформацію з цього приводу.
De erkenning van de rechterlijke uitspraak kan worden geweigerd indien:
het feit waarvoor de vrijheidsbenemende sanctie is opgelegd:
geacht wordt geheel of gedeeltelijk op Nederlands grondgebied of buiten Nederland aan boord van een Nederlands vaartuig of luchtvaartuig te zijn gepleegd; of
buiten het grondgebied van de uitvaardigende lidstaat is gepleegd, terwijl naar Nederlands recht geen vervolging zou kunnen worden ingesteld indien het feit buiten Nederland zou zijn gepleegd;
op het moment van ontvangst van de rechterlijke uitspraak, minder dan zes maanden van de daarbij opgelegde vrijheidsbenemende sanctie nog ten uitvoer moeten worden gelegd;
het feit waarvoor de vrijheidsbenemende sanctie is opgelegd, indien het in Nederland was begaan, naar Nederlands recht niet strafbaar zou zijn en de veroordeelde is overgeleverd onder de voorwaarde dat deze zijn straf in Nederland mag ondergaan als bedoeld in artikel 6, eerste lid, van de Overleveringswet.
De erkenning van de rechterlijke uitspraak wordt niet op grond van het eerste lid, onderdeel a, geweigerd dan nadat de bevoegde autoriteit van de uitvaardigende lidstaat in de gelegenheid is gesteld hieromtrent inlichtingen te verschaffen.