Стаття 2:13
чиннаЗаходи, пов'язані з позбавленням волі · Визнання та виконання іноземних судових рішень у Нідерландах · § Рішення щодо визнання
У визнанні судового рішення відмовляється, якщо:
сертифікат не було подано, він є неповним або очевидно не відповідає судовому рішенню, і в межах розумного строку не було виконано вимогу, зазначену у статті 2:8, частина четверта;
не дотримано умов для визнання, передбачених у статті 2:3;
особа, яка вчинила діяння, на момент його вчинення ще не досягла дванадцятирічного віку;
виконання судового рішення є несумісним з імунітетом, що діє згідно з нідерландським правом;
виконання судового рішення є несумісним із принципом, що лежить в основі статті 68 Кримінального кодексу та статті 255, частини першої, Кримінально-процесуального кодексу;
діяння, за яке було призначено покарання у вигляді позбавлення волі, якби воно було вчинене в Нідерландах, не було б караним згідно з нідерландським правом, і засуджену особу не було видано за умови, що вона може відбувати своє покарання в Нідерландах, як це передбачено статтею 6, частиною першою, Закону про видачу (Overleveringswet);
щодо факту, за який було призначено покарання у виді позбавлення волі, за нідерландським правом могла бути здійснена юрисдикція, і право на виконання покарання у виді позбавлення волі за нідерландським правом було б таким, що спливло (verjaard).
із свідоцтва випливає, що:
засуджена особа не була повідомлена відповідно до права держави, що видала ордер, особисто або через представника, уповноваженого згідно з національним правом, про її право оскаржити справу, а також про строки, протягом яких має бути використаний такий засіб правового захисту; або
засуджений не з’явився особисто під час розгляду справи в судовому засіданні, яке призвело до винесення судового рішення, за винятком випадків, коли у сертифікаті зазначено, що засуджений, відповідно до процедурних норм держави-члена, що видала рішення:
своєчасно та особисто був викликаний до суду, при цьому був повідомлений про дату та місце розгляду справи, що призвело до винесення судового рішення, або в інший спосіб був фактично офіційно повідомлений про дату та місце розгляду справи, внаслідок чого в недвозначний спосіб встановлено, що він був обізнаний про запланований судовий розгляд та був повідомлений про те, що рішення може бути прийняте у разі його неявки на судове засідання; або
був обізнаний про запланований розгляд справи в судовому засіданні та уповноважив обраного ним або призначеного йому державою адвоката здійснювати його захист, і цей адвокат здійснював його захист у судовому засіданні; або
після того, як судове рішення було йому вручено і він був чітко поінформований про своє право на процедуру оскарження (verzet) або процедуру апеляційного оскарження, під час яких він має право бути присутнім і в ході яких справа розглядається по суті заново, допускаються нові докази, і які можуть призвести до перегляду первісного рішення, чітко заявив, що він не оспорює рішення, або не подав заяву про оскарження чи апеляцію у встановлений строк; або
засуджена особа не з’явилася особисто, за винятком випадків, коли у сертифікаті зазначено, що засуджена особа, після того як була чітко поінформована про розгляд справи в судовому засіданні та про можливість особистої присутності в судовому засіданні, прямо заявила про відмову від свого права на усний розгляд та прямо зазначила, що вона не оспорює справу.
призначена санкція стосується заходу, пов'язаного з позбавленням волі у сфері охорони здоров'я, який не може бути виконаний відповідно до нідерландського права або в межах системи охорони здоров'я Нідерландів.
Визнання судового рішення не відмовляється на підставі першого абзацу, пунктів a, b, e та i, інакше як після того, як компетентному органу держави-члена, що видала рішення, було надано можливість надати інформацію з цього приводу.
De erkenning van de rechterlijke uitspraak wordt geweigerd indien:
het certificaat niet is overgelegd, onvolledig is of kennelijk niet in overeenstemming is met de rechterlijke uitspraak en niet binnen redelijke termijn aan het verzoek, bedoeld in artikel 2:8, vierde lid, is voldaan;
niet is voldaan aan de voorwaarden voor erkenning, bedoeld in artikel 2:3;
de veroordeelde ten tijde van het begaan van het feit de leeftijd van twaalf jaren nog niet had bereikt;
de tenuitvoerlegging van de rechterlijke uitspraak onverenigbaar is met een naar Nederlands recht geldende immuniteit;
de tenuitvoerlegging van de rechterlijke uitspraak onverenigbaar is met het aan artikel 68 van het Wetboek van Strafrecht en artikel 255, eerste lid, van het Wetboek van Strafvordering ten grondslag liggende beginsel;
het feit waarvoor de vrijheidsbenemende sanctie is opgelegd, indien het in Nederland was begaan, naar Nederlands recht niet strafbaar zou zijn en de veroordeelde niet is overgeleverd onder de voorwaarde dat deze zijn straf in Nederland mag ondergaan als bedoeld in artikel 6, eerste lid, van de Overleveringswet;
over het feit waarvoor de vrijheidsbenemende sanctie is opgelegd naar Nederlands recht rechtsmacht kon worden uitgeoefend en het recht tot uitvoering van de vrijheidsbenemende sanctie naar Nederlands recht zou zijn verjaard;
uit het certificaat blijkt dat:
de veroordeelde niet in overeenstemming met het recht van de uitvaardigende lidstaat in persoon of via een naar het nationale recht bevoegde vertegenwoordiger in kennis is gesteld van zijn recht om de zaak te betwisten, alsmede van de termijnen waarbinnen dat rechtsmiddel moet worden aangewend; of
de veroordeelde niet in persoon is verschenen bij de behandeling ter terechtzitting die tot de rechterlijke uitspraak heeft geleid, tenzij in het certificaat is vermeld dat de veroordeelde, overeenkomstig de procedurevoorschriften van de uitvaardigende lidstaat:
tijdig en in persoon is gedagvaard en daarbij op de hoogte is gebracht van de datum en de plaats van de behandeling ter terechtzitting die tot de rechterlijke uitspraak heeft geleid of anderszins daadwerkelijk officieel in kennis is gesteld van de datum en de plaats van de behandeling ter terechtzitting, zodat op ondubbelzinnige wijze vaststaat dat hij op de hoogte was van de voorgenomen terechtzitting en ervan in kennis is gesteld dat een beslissing kan worden genomen wanneer hij niet ter terechtzitting verschijnt; of
op de hoogte was van de voorgenomen behandeling ter terechtzitting en een door hem gekozen of een hem van overheidswege toegewezen advocaat heeft gemachtigd zijn verdediging te voeren en dat die advocaat ter terechtzitting zijn verdediging heeft gevoerd; of
nadat de rechterlijke uitspraak aan hem was betekend en hij uitdrukkelijk was geïnformeerd over zijn recht op een verzetprocedure of een procedure in hoger beroep, waarbij hij het recht heeft aanwezig te zijn en tijdens welke de zaak opnieuw ten gronde wordt behandeld en nieuw bewijsmateriaal wordt toegelaten, en die kan leiden tot herziening van de oorspronkelijke uitspraak, uitdrukkelijk te kennen heeft gegeven dat hij de uitspraak niet betwist of niet binnen de voorgeschreven termijn verzet of hoger beroep heeft aangetekend; of
de veroordeelde niet in persoon is verschenen, tenzij in het certificaat is vermeld dat de veroordeelde, na uitdrukkelijk te zijn geïnformeerd over de behandeling ter terechtzitting en over de mogelijkheid om in persoon ter terechtzitting aanwezig te zijn, uitdrukkelijk heeft verklaard afstand te doen van zijn recht op een mondelinge behandeling en uitdrukkelijk te kennen heeft gegeven dat hij de zaak niet betwist.
de opgelegde sanctie een vrijheidsbenemende maatregel in de sfeer van de gezondheidszorg betreft die niet ten uitvoer kan worden gelegd overeenkomstig het Nederlandse recht of binnen de kaders van het Nederlandse stelsel van gezondheidszorg.
De erkenning van de rechterlijke uitspraak wordt niet op grond van het eerste lid, onderdelen a, b, e en i, geweigerd dan nadat de bevoegde autoriteit van de uitvaardigende lidstaat in de gelegenheid is gesteld hieromtrent inlichtingen te verschaffen.