Законодавство Нідерландів

Стаття 83

чинна

Деякі особливі заходи примусу · Voorloopige hechtenis

Кримінально-процесуальний кодекс (Sv) · Титул IV · Розділ 2 · Редакція діє з 1926-01-01

Оригінал
1.

Якщо скасування здійснюється через невиконання умов, то в рішенні про скасування забезпечення також може бути визнано таким, що підлягає стягненню на користь Держави. Якщо забезпечення полягає у зобов’язанні гаранта, то в такому разі він за цим рішенням присуджується до сплати суми, наданої як забезпечення, на користь Держави, причому стягнення може бути звернене на нього також шляхом застосування особистого примусу (lijfsdwang).

2.

Рішення має силу остаточного судового рішення цивільного суду та підлягає виконанню як таке.

3.

Максимальний строк примусового затримання (lijfsdwang) визначається під час прийняття рішення і у разі доведеної неплатоспроможності ніколи не перевищує шести місяців, за винятком поновлення, якщо засуджений згодом набуде спроможності виконати належне з нього зобов'язання.

4.

Якщо після скасування призупинення підозрюваний ухиляється від виконання наказу про попереднє ув'язнення, забезпечення, якщо це ще не було зроблено, оголошується таким, що переходить у власність Держави. Забезпечення також оголошується таким, що переходить у власність Держави, навіть без винесення наказу про скасування призупинення, якщо підозрюваний не виконує умову, передбачену статтею 80, частина друга, № 2. Рішення приймається судом за власною ініціативою або за клопотанням прокуратури. Попередні частини застосовуються відповідним чином.

1.

Geschiedt de opheffing wegens het niet nakomen van voorwaarden, dan kan bij de beslissing tot opheffing tevens de zekerheid worden vervallen verklaard aan den Staat. Bestaat de zekerheid in eene verbintenis van den waarborg, dan wordt deze alsdan bij die beslissing veroordeeld tot betaling van het als zekerheid gestelde bedrag aan den Staat, ook bij lijfsdwang op hem te verhalen.

2.

De beslissing geldt als eene onherroepelijke uitspraak van den burgerlijken rechter en wordt als zoodanig ten uitvoer gelegd.

3.

De langste duur van den lijfsdwang wordt bij de beslissing bepaald en gaat bij gebleken onvermogen nimmer den tijd van zes maanden te boven, behoudens hervatting, indien de veroordeelde later in staat geraakt het door hem verschuldigde te voldoen.

4.

Indien de verdachte na de opheffing der schorsing zich aan de tenuitvoerlegging van het bevel tot voorloopige hechtenis onttrekt, wordt, indien dit nog niet mocht zijn geschied, de zekerheid vervallen verklaard aan den Staat. De zekerheid wordt eveneens, ook zonder dat de opheffing der schorsing mocht zijn bevolen, vervallen verklaard aan den Staat, indien de verdachte de voorwaarde bedoeld in artikel 80, tweede lid, n°. 2, niet nakomt. De beslissing wordt gegeven ambtshalve of op de vordering van het openbaar ministerie. De voorgaande leden zijn van toepassing.