Законодавство Нідерландів

Стаття 509d

чинна

Судовий розгляд справ щодо підозрюваних, у яких припускається наявність психічного розладу, психогеріатричного захворювання або розумової вади

Кримінально-процесуальний кодекс (Sv) · Книга 4 Деякі види судочинства особливого характеру · Титул IIA · Редакція діє з 2020-07-25

Оригінал
1.

З моменту прийняття рішення, зазначеного у першому пункті статті 509a, і до моменту завершення справи шляхом набрання судовим рішенням або вироком законної сили, за винятком випадків його скасування, статті 14a, 490, пункт третій, 493, 495a–497 включно та 503 застосовуються відповідним чином, з тим застереженням, що положення стосовно батьків або опікуна застосовуються відповідним чином лише у тому випадку, якщо підозрюваний має куратора (curator), і в такому разі — виключно щодо останнього.

2.

У разі неявки особисто, як це передбачено другим абзацом статті 495a, суд або апеляційний суд, з власної ініціативи, за клопотанням прокуратури або за заявою захисника, якщо суд або апеляційний суд дійде висновку, що особиста присутність обвинуваченого не є ні необхідною, ні бажаною, а захисник з’явився і не заперечує проти цього, може не застосовувати положення цього абзацу. У такому разі виноситься заочне рішення та продовжується розгляд справи; захисник продовжує здійснювати захист.

3.

Повноваження, надані цим кодексом підозрюваному, після прийняття рішення, зазначеного у першому абзаці статті 509a, також завжди належать захиснику.

1.

Van het oogenblik af der beslissing, bij het eerste lid van artikel 509a bedoeld, en, behoudens herroeping, totdat de zaak door een in kracht van gewijsde gegaan arrest of vonnis is beëindigd, vinden de artikelen 14a, 490, derde lid, 493, 495a tot en met 497 en 503 overeenkomstige toepassing, met dien verstande dat de bepalingen aangaande ouders of voogd slechts overeenkomstig worden toegepast, indien de verdachte een curator heeft, en in dit geval in dier voege dat zij uitsluitend dezen betreffen.

2.

Bij niet-verschijning in persoon, als bedoeld bij het tweede lid van artikel 495a, kan de rechtbank of het gerechtshof, hetzij ambtshalve, hetzij op de vordering van het openbaar ministerie of op het verzoek van den raadsman, indien de rechtbank of het gerechtshof van oordeel is, dat de persoonlijke verschijning van den verdachte noch noodzakelijk noch gewenscht is en de raadsman is verschenen en zich daartegen niet verzet, de bepaling van dat lid buiten toepassing laten. In zoodanig geval wordt verstek verleend en het onderzoek der zaak voortgezet; de raadsman blijft met de verdediging belast.

3.

De bevoegdheden, bij dit wetboek aan den verdachte toegekend, komen na de beslissing, bij het eerste lid van artikel 509a bedoeld, steeds mede toe aan den raadsman.