Стаття 5.1.4
чиннаМіжнародна правова допомога у кримінальних справах · Заяви про надання правової допомоги, спрямовані до Нідерландів
Якщо Міністр безпеки та юстиції не дійде негайного висновку про те, що запит про надання правової допомоги від іноземної держави не може бути задоволений, він передає запит та відповідні документи прокурору.
Оскільки заява про надання правової допомоги іноземної держави ґрунтується на міжнародному договорі, їй надається бажаний хід у максимально можливому обсязі.
У випадках, що стосуються заяви, яка не ґрунтується на міжнародному договорі, а також у випадках, коли застосовний міжнародний договір не зобов’язує до задоволення заяви, заява про надання правової допомоги від компетентного органу іноземної держави може бути задоволена, якщо таке задоволення не суперечить положенням закону або не підлягає відмові в інтересах загального блага.
Якщо міжнародний договір передбачає безпосереднє надсилання запитів до судових органів, прокурор (officier van justitie) в окрузі, в якому має бути вчинена дія, зазначена у запиті, або прокурор при національній прокуратурі (landelijk parket) чи спеціалізованій прокуратурі (functioneel parket), є самостійно уповноваженим на задоволення запиту, якщо тільки для задоволення запиту на підставі статті 5.1.5 не вимагається рішення нашого Міністра безпеки та юстиції. Якщо запит не був адресований такому прокурору, він має бути невідкладно пересланий йому адресатом.
Якщо заяву не може бути задоволено, органи запитуючої держави повідомляються про це якнайшвидше. У разі, якщо заяву не може бути задоволено через її неповноту, органам запитуючої держави спочатку надається можливість доповнити заяву.
Tenzij Onze Minister van Veiligheid en Justitie aanstonds van oordeel is dat het verzoek om rechtshulp van een vreemde staat niet kan worden ingewilligd, stelt hij het verzoek en de daarbij behorende stukken in handen van de officier van justitie.
Voor zover het verzoek om rechtshulp van een vreemde staat is gegrond op een verdrag wordt daaraan zoveel mogelijk het verlangde gevolg gegeven.
In gevallen waarin het betreft een verzoek dat niet op een verdrag is gegrond, alsmede in gevallen waarin het toepasselijke verdrag niet tot inwilliging verplicht, kan een verzoek om rechtshulp van een bevoegde autoriteit van een vreemde staat worden ingewilligd indien de inwilliging niet in strijd is met een wettelijk voorschrift of dient te worden geweigerd in het kader van het algemeen belang.
Wanneer een verdrag voorziet in rechtstreekse toezending van verzoeken aan justitiële autoriteiten, is de officier van justitie in het arrondissement waarin de in het verzoek gevraagde handeling moet worden verricht, dan wel een officier van justitie bij het landelijk parket of bij het functioneel parket, zelfstandig bevoegd tot inwilliging van het verzoek, tenzij de inwilliging op grond van artikel 5.1.5 een beslissing van Onze Minister van Veiligheid en Justitie verlangt. Indien het verzoek niet tot die officier van justitie is gericht, wordt het door de geadresseerde onverwijld aan hem doorgezonden.
Indien het verzoek niet kan worden ingewilligd, worden de autoriteiten van de verzoekende staat daarvan zo spoedig mogelijk op de hoogte gesteld. In geval het verzoek niet kan worden ingewilligd omdat het onvolledig is, wordt de autoriteiten van de verzoekende staat eerst in de gelegenheid gesteld om het verzoek aan te vullen.